Павутиння – символ бабиного літа (фото – з відкритих Інтернет-джерел) |
Червень і липень 2017 року відзначилися в Україні вкрай нестійким температурним режимом і мінливими погодними умовами. Проте науковці зовсім цим не здивовані та переконують, що глобальні кліматичні зміни тягнуть за собою низку явищ, які донедавна вважались аномальними, а віднині нам доведеться до них звикати й адаптуватися. Про те, які погодні умови готують цьогорічні серпень і вересень, розповіла під час прес-конференції в українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» завідувач відділу кліматичних досліджень та прогнозів погоди Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України (УкрГМІ) доктор фізико-математичних наук, професор Вазіра Мартазінова.
На фото (тут і далі) –Вазіра Мартазінова під час прес-конференції «Чим здивує нас погода наприкінці літа та на початку осені?» в українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» (4 серпня 2017 року). Фото прес-служби НАН України
|
Як підкреслила вчена, для того щоб розуміти кліматичні й погодні зміни на місяць і сезон на території України, гідрометеорологи досліджують одночасно великомасштабну (в північній півкулі) й регіональну атмосферні циркуляції, адже, не знаючи процесів світового масштабу, неможливо прогнозувати погоду на місцевому рівні. Наприклад, суттєве похолодання і зливові дощі з грозами (коли впродовж кількох днів випала майже місячна їхня норма), які спостерігалися в нашій країні наприкінці липня, були спричинені просуванням висотної циклонічної улоговини із заходу північної півкулі на територію малорухливого циклонічного утворення над Чорним морем. Нерясний дощ 3 серпня пройшов у межах теплого сектору великого циклону.
|
Попри те, що останнім рокам властиві різні погодні контрасти (зокрема, й улітку), українські погодні умови, на відміну від західноєвропейських, є досить щадними. На підтвердження своїх слів В. Мартазінова навела графіки літніх температур за період із 2010 по 2014 роки. За висновками фахівців, 2017 рік є порівняно сприятливим за літнім температурним режимом. Дуже посушливих років у ХХІ ст. було всього 2–3, а спекотні дні, яких побільшало, різко чергуються зі штормовими явищами та зливовими дощами: високі температурні показники, як правило, тримаються не довше 5 днів. Причому це характерно для всієї території України (хоча на Заході – дещо вологіше, а на Сході – посушливіше), і надалі ситуація повторюватиметься, тому необхідно ретельно досліджувати екстремальні умови нашого клімату й розробити підходи адаптації до екстремальних змін.
Пояснивши причини й особливості мінливості погодних умов, В. Мартазінова деталізувала прогноз на серпень і вересень 2017 року. Науковці очікують, що останній літній місяць вирізнятиметься загальним дефіцитом опадів, а температурні показники перебуватимуть у межах середніх багаторічних значень. Водночас, температурний режим і режим опадів у серпні буде дуже напруженим. 7–8 серпня почнеться зниження температури, а вже за кілька днів вона підвищиться до +28…30°С. Великі перепади температур у метеорологічному плані призведуть до штормових явищ, і 10–13 серпня повітря знову холоднішатиме – із північного заходу на схід України. Опади прогнозуються з середини серпня. Дощі ж, які випадатимуть у першій половині місяця, в основному будуть незначними. 20–21 серпня відбудеться чергове похолодання, коли стовпчик термометра опуститься до найнижчих за весь місяць поділок. Такі погодні умови охоплять всю територію нашої країни до 24 серпня. Надалі ж температурний режим уже не досягатиме таких високих значень, як у перших числах серпня, – стовпчик термометра не підніматиметься вище +24°С, – і в другій половині місяця, фактично, вже почнеться осінь. 27–28 серпня Україною, можливо, пройдуть сильні зливові дощі, проте вже без гроз. В. Мартазінова також пояснила, що грозові розряди характерні для холодних літніх повітряних фронтів, тому вечірня гроза завжди є попередницею похолодання наступного дня. До речі, що частіше гримить під час грози, то про більші температурні контрасти це свідчить.
Що ж стосується середньомісячної температури, то вересневі буде притаманна, як висловилася В. Мартазінова, строката погодна картина. В південно-східних областях нашої держави місячна сума опадів очікується в обсязі двох місячних норм. Середньомісячні температури по всій території України перебуватимуть у межах норми: +17…20°С. На кінець вересня припаде потепління й, можливо, початок бабиного літа.
Вчена також зазначила, що нещодавно повернулася з відрядження до Нової Зеландії, де, як і у всій південній півкулі, нині триває зима. З минулого року В. Мартазінова представляє Україну в Науковому комітеті з антарктичних досліджень, який щорічно присуджує премію за здобутки в цій галузі (The Tinker-Muse Prize for Science and Policy in Antarctica). До речі, за словами вченої, вони дуже тісно пов’язані з вивченням глобальних кліматичних змін і їхніх можливих наслідків для планети й людської цивілізації. Цікаво, що в 2015–2016 рр. В. Мартазінова була єдиним європейським членом цього комітету.
На жаль, наша держава, на відміну від багатьох розвинених спільнот світу, приділяє недостатньо уваги вченим-метеорологам. Про це свідчить, зокрема, той факт, що Державний фонд фундаментальних досліджень так і не спрямував бюджетні кошти на підтримку проекту «Екстремальні погодні умови як результат впливу глобального потепління на зміну великомасштабної та регіональної атмосферної циркуляції на початку ХХІ сторіччя», запит на фінансування якого подавали фахівці УкрГМІ. Без належного матеріального забезпечення галузь не тільки не розвиватиметься, а й прискореними темпами може зникнути. Причому перші ознаки її занепаду помітні вже зараз. Науковці все ще сподіваються, що суспільну важливість їхньої роботи буде визнано.
Переглянути відеозапис прес-конференції можна переглянути за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=aqoBjVxgegA&t=4s