 Сніговий барс у реабілітаційному центрі NABU в Киргизстані |
Про одного з найбільш рідкісних хижаків нашої планети – снігового барса – і участь українських науковців у його дослідженні в горах Тянь-Шаню розповідає старший науковий співробітник відділу еволюційно-генетичних основ систематики Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України кандидат біологічних наук Володимир Титар.
Снігові барси (вони ж – ірбіси) – великі хижі ссавці з родини котових –мешкають у горах Середньої і Центральної Азії та зустрічаються на висоті від 1500 до 4000 метрів над рівнем моря. Ареал снігового барса охоплює площу близько 2 млн км2 і простягається територіями 12 країн – Афганістану, Бутану, Індії, Казахстану, Киргизстану, Китаю, Монголії, Непалу, Пакистану, РФ, Таджикистану й Узбекистану. Попри таку, здавалося б, значну географічну поширеність, чисельність цього виду за різними оцінками складає всього від 3 тис. до 6 тис. особин. З огляду на важкодоступність місць проживання та потаємний спосіб життя барса (як антропофобної тварини), наявні оцінки його чисельності ґрунтуються лише на експертних висновках і, відповідно, є орієнтовними. Через постійне переслідування з боку людини популяції снігового барса постійно скорочуються. Існування виду опинилося під загрозою внаслідок незаконного полювання, розширення площі пасовищ і зростання поголів’я свійської худоби, гірничовидобувної діяльності тощо. Тому нині снігового барса занесено до всіх регіональних червоних книг, а також включено до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи й Додатку I СІТЕS (Конвенції щодо міжнародної торгівлі загроженими видами дикої фауни та флори).
Водночас, цей унікальний і в культурному плані безцінний великий кіт є дієвим видом-індикатором, який блискавично реагує на будь-які порушення місць свого перебування: сніговий барс посідає верхівку трофічної піраміди гірських екосистем, тому наявність і розвиток його популяції є показником стійкості та нормального функціонування всієї біологічної системи.
Усвідомлюючи цю обставину й необхідність збереження високогірних екосистем Середньої і Центральної Азії для людства, 22–23 жовтня 2013 року в м. Бішкек (Киргизстан) відбувся Всесвітній форум щодо збереження снігового барса. Зібрання проводилося з метою привернення уваги світової громадськості до загрози зникнення барса, а також для обговорення проблем захисту і збереження його природного середовища. За підсумками форуму було ухвалено Глобальну програму порятунку снігового барса та збереження його екосистем.
У рамках цієї програми Інститут зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України співпрацює з різними установами й організаціями Киргизстану, зокрема киргизькою філією Союзу охорони природи Німеччини (NABU). Мета цього співробітництва –отримання об’єктивних даних (у тому числі за допомогою сучасних фотопасток) про чисельність снігового барса в різних частинах країни. Нині експедиційні дослідження зосереджуються на Киргизькому Ала-Тоо – одному з центральних гірських масивів Тянь-Шаню. Крім фахівців Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України й NABU в наукових роботах беруть участь волонтери з Киргизстану й інших країн світу, набором яких займається міжнародна неурядова природоохоронна організація Biosphere Expeditions.
 Снігові барси в горах Тянь-Шаню (знімок із фотопастки) |
 Слід барса у снігу |
 Члени однієї з наукових експедицій у Киргизстані серед місцевого населення |
Цікаво знати
Володимир Титар займається вивченням снігового барса з 2001 року. Впродовж останніх 4-х років постійно бере участь в експедиціях на території Киргизстану. За його словами, побачити цю тварину у природі надзвичайно важко – практично неможливо (всі реєстрації барса на території Киргизстану були непрямими), тому вчені користуються певними уніфікованими методами вивчення барса і його оточення, зокрема, аналізом слідів і продуктів життєдіяльності тварин, опитуванням місцевого населення, супутниковими спостереженнями, а також спостереженням за поведінкою тварин, які утримуються в реабілітаційному центрі NABU і потрапили туди після травмування пастками (слід зауважити, що барси, намагаючись визволитися з них, нерідко відгризають собі лапи).
Попри те, що барс чудово пристосований до виживання в умовах засніженого високогір’я (про це свідчать і густа шерсть, і великі лапи-снігоступи, і широка носова порожнина, в якій нагрівається холодне повітря, і пухнастий хвіст-балансир завдовжки до 1 м, і малі округлі вуха), він усе ж не любить мандрувати глибокими снігами: біотопи зі сніговим покривом завглибшки понад 30 см є непридатними для нього.
Харчується барс переважно дикими копитними на кшталт гірських козлів (архарів). Конкурентами барса у дикій природі можуть бути споріднені види, з якими в нього подекуди перетинаються ареали, – наприклад, леопарди й тигри. Проте найбільшим суперником снігового барса є вовк. «Взаємини у них – як у кота із собакою. Вовки часто відбирають у барсів здобич, а оскільки барси є одинаками, то намагаються уникати конфліктів зі зграйними хижаками», – пояснює В. Титар.
Великою є популяція снігового барса в неволі: у зоопарках різних країн світу налічується понад півтисячі особин цього виду, які, до речі, в таких умовах досить непогано розмножуються. «Проте головне завдання – зберегти насамперед повночленну, здорову гірську екосистему, невід’ємною складовою якого є сніговий барс», – наголошує вчений.
P.S. Міжнародний день снігового барса у світі відзначають щороку 23 жовтня.
На світлинах нижче: під час науково-популярної лекції В. Титаря «Чому і як вчені «полюють» на снігового барса в горах Тянь-Шаню?» в рамках «Днів науки» (14 травня 2016 року, Інститут зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України)
Додаткові матеріали
Володимир Титар – про цьогорічні експедиційні дослідження у Киргизстані (відеозаписи Biosphere Expeditions):
https://www.youtube.com/watch?v=1VjwSNIBqG8
https://www.youtube.com/watch?v=FN60Jp29OT8
https://www.youtube.com/watch?v=DC3x7VrNP0g
Про роботу NABU зі збереження снігових барсів у Киргизстані:
https://www.youtube.com/watch?v=Iz9ijrJTsgA
Про реабілітаційний центр NABU в Киргистані:
https://www.youtube.com/watch?v=8zIEP01PuDw
Відеосюжет Deutsche Welle про снігових барсів у Киргизстані:
https://www.youtube.com/watch?v=x_Ugtl7YJIo&t=5s
Документальний фільм National Geographic і Animal Planet «Тихий рев» (Silent Roar):
https://www.youtube.com/watch?v=gwPIr-AvHRM
Відеосюжет National Geopraphic «У пошуках снігового барса»:
https://www.youtube.com/watch?v=5vQDZXlXaAI
Відеосюжети BBC:
https://www.youtube.com/watch?v=BwKytZ-SJ7s
https://www.youtube.com/watch?v=wLLWnEJlXf0
https://www.youtube.com/watch?v=onNahCXzONc
https://www.youtube.com/watch?v=VNTbzuoivjc
Більше інформації про снігового барса шукайте також на присвяченій йому сторінці офіційного сайту Всесвітнього фонду дикої природи (World Wildlife Fund, WWF): https://www.worldwildlife.org/species/snow-leopard (зокрема, в публікаціях: https://www.worldwildlife.org/publications?species_id=snow-leopard).
За інформацією Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України
та прес-служби НАН України
Фотографії – з архіву Володимира Титаря та прес-служби НАН України