Днями завершилися археологічні дослідження, які співробітники Науково-дослідного центру (НДЦ) «Рятівна археологічна служба» («РАС») Інституту археології НАН України здійснювали на площі перед Львівським національним університетом імені Івана Франка.
Розвідкові розкопки на площі було розгорнуто на початку липня 2017 року. Дослідження, проведені археологами на замовлення Львівського комунального підприємства (ЛКП) «Зелений Львів», є частиною передпроектних робіт перед реконструкцією площі й будівництвом підземного паркінгу. Мета розкопок полягала у з’ясуванні наявності давнього культурного шару на цій ділянці.
Серед найцікавіших знахідок учені виокремлюють кам’яний фундамент споруди XVII–XVIII ст.ст. і фрагменти керамічного водогону XIX ст.
За словами керівника розкопок – молодшого наукового співробітника НДЦ «РАС» Інституту археології НАН України Євгена Ткача, результати досліджень були очікуваними: так, розкопки довели, що ця територія протягом багатьох століть була дуже заболоченою і незаселеною.
«Найдавніші знахідки, які нам трапилися, – це поодинокі фрагменти кераміки XV–XVI ст.ст. Єдина споруда, яку ми зафіксували, – будівля XVII–XVIII ст.ст. Вона мала прямокутну форму, приблизні розміри 4х5 м, кам’яний фундамент і дерев’яні стіни. Наразі ми не можемо сказати, що це було, але сподіваємося знайти відповідь на це запитання на старих мапах та в архівах», – розповів Євген Ткач.
Найцікавіша знахідка археологів – відрізок керамічного водогону XIX ст. Річ у тім, що на той час у Львові вже використовували дерев’яні й металеві водогони. Керамічним користувалися лише впродовж короткого проміжку часу у XV ст. і відмовилися від нього через ненадійність.
«Для чого проклали цей шматок водогону, наразі невідомо. Він був скерований від входу до Парку імені Івана Франка в напрямі університету. Для нас це – ще один пазлик в історії Львова», – говорить фахівець.
За інформацією НДЦ «РАС» Інституту археології НАН України