12–15 вересня 2017 року в Харкові тривала IV Міжнародна наукова конференція «Високочисті матеріали: отримання, застосування, властивості», присвячена пам’яті академіка Володимира Михайловича Ажажі (1931–2009).
Організаторами заходу виступили Національна академія наук України, Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України, Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» (ННЦ «ХФТІ»), Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна.
До роботи конференції долучилися 92 учасники – представники вітчизняних наукових центрів, підприємств і університетів, зокрема відомі вчені – академіки М.Ф. Шульга, М.О. Азарєнков, члени-кореспонденти НАН України Ю.В. Слюсаренко, В.М. Воєводін. Виголошувалися доповіді за участі представників 16 науково-дослідних організацій і вищих навчальних закладів Києва, Харкова, Львова, Дніпра, Запоріжжя, Кременчука, а також фахівців із Японії, Великої Британії та Швеції. Всього присутні заслухали й обговорили 52 усні й 37 стендових доповідей.
Роботи, представлені на пленарних засіданнях і на стендах, присвячувалися:
– фундаментальним проблемам очищення матеріалів і розроблення нових методів їхнього отримання;
– удосконаленню технологічних процесів та обладнання для отримання високочистих матеріалів;
– розробленню нових методів отримання чистих металів і сплавів на їхній основі для ядерної енергетики;
– розробленню та створенню перспективних високоентропійних сплавів і аморфного металевого скла, нових вуглецевих матеріалів;
– нанесенню покриттів на конструкційні матеріали (іонно-плазмовими, вакуумно-дуговими, плазмохімічними й іншими методами);
– дослідженню впливу домішок на властивості металів і сплавів;
– створенню сучасних методів аналітичного забезпечення елементного й фазового складу чистих матеріалів;
– застосуванню чистих металів і матеріалів на їхній основі в ядерній енергетиці, машинобудуванні, медицині та інших галузях.
Виголошені доповіді і повідомлення засвідчили важливу роль високочистих матеріалів у розвитку таких пріоритетних галузей науки і техніки, як ядерна та сонячна енергетика, мікро- й наноелектроніка, СВЧ і ІК-техніка, медицина та інші.
У своєму спільному рішенні учасники конференції відзначили, що роботи з отримання й дослідження високочистих матеріалів здатні стимулювати науковий і технічний прогрес вітчизняних наукомістких галузей виробництва та можуть бути фундаментом для створення принципово нових матеріалів із особливими фізичними властивостями.
Водночас упродовж останнього часу практично не відбувається оновлення науково-технічної бази з отримання й контролю якості матеріалів високої чистоти, знижується обсяг наукових і технічних розробок у цій галузі. В Україні практично припинено виробництво високочистих металів та інших речовин, відсутні сертифікаційні центри з їх атестації. Підприємства України, які раніше в широкому асортименті виробляли високочисті металеві й напівпровідникові матеріали, практично відійшли від цієї діяльності. Наукові організації (ННЦ «ХФТІ», Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України, Науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів» НАН України й інші), котрі є вітчизняними лідерами з отримання високочистих матеріалів, нині відчувають гостру потребу в переоснащенні технологічної та дослідницької бази.
Фахівці рекомендували:
– інформувати керівні органи НАН України про підсумки конференції;
– опублікувати статті за матеріалами виголошених під час конференції доповідей у журналі «Питання атомної науки і техніки»;
– зацікавленим організаціям продовжити роботи з розвитку теорії та вдосконалення нових методів глибокого очищення матеріалів;
– розвивати роботи з комплексного дослідження експлуатаційних властивостей високочистих матеріалів з урахуванням структурних, домішкових та ізотопних ефектів;
– продовжити роботи зі створення високочистих матеріалів для ядерної енергетики, мікро- та наноелектроніки, медицини й інших галузей;
– забезпечити створення і використання нових високочутливих методів аналізу високочистих матеріалів.
Керівництву ННЦ «ХФТІ» і Відділенню ядерної фізики та енергетики НАН України рекомендовано продовжити регулярне (раз на два роки) проведення меморіальних конференцій з даної тематики на вшанування пам’яті академіка В.М. Ажажі.
За інформацією Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України