 Братська могила загиблих у битві під Лютценом 1632 р. (Німеччина) |
2 і 4 жовтня 2017 року український науковий історичний веб-портал «Historians.in.ua» опублікував інтерв’ю вченої – біолога й археолога, старшого наукового співробітника відділу біоархеології Інституту археологї НАН України кандидата історичних наук Олександри Козак, яка вже багато років проводить дослідження в галузях антропології та палеопатології.
Як розповіла О. Козак, основними напрямами роботи фахівців відділу біоархеології Інституту археології НАН України є етнічна краніологія (вивчення будови черепів залежно від походження людей, яким вони належали) й одонтологія (наука про будову зубів): «Ми займаємося захворюваннями людини в історичний період, розробляємо та намагаємося адаптувати різноманітні методики оцінки патологічних станів на кістках людей до нашого, українського матеріалу. Вивчаємо кремації». Наразі вчені відділу працюють над реконструкцією професій (розробленням так званих остеологічних комплексів вершника, лучника, арбалетника, колісничого тощо), вивчають жінок-воїнів різних епох, трепанації на черепах людей доби бронзи, економічні стратегії популяції доби бронзи, населення княжого Києва та Києва XVI-XVIII ст.ст., беруть участь у пошуках решток короля Данила Галицького, займаються антропологією полів битв.
Як пояснила О. Козак, ««остеобіографія» – це життєпис людини або певної групи людей (палеопопуляції), який ми можемо прочитати по змінах на її чи їх кістках. Це не обов’язково можуть бути ознаки хвороб. Навіть варіації нормальної будови кісток скелету можуть бути свідченнями певних подій чи процесів в житті людини, які ми на намагаємось реконструювати. …палеопатологія… – це наука про хвороби давньої людини. …[вона] вивчає не лише патологічні зміни на скелеті, а й їх зв’язок з певними природними й соціальними факторами, котрі впливають на людину чи спільноту, у якій вона живе. Скелет людини – це дуже гнучка пластична система. Багато з того, що відбувається з нами в житті (зміни навколишнього середовища, зміни внутрішнього середовища) – все це, таким чи іншим чином, позначається на скелеті. Тому починаючи від закладки скелету в утробі матері ми можемо реконструювати ці впливи, звичайно – з великими припущеннями. <…> За змінами на дорослих кістяках ми можемо встановити більшість хронічних хвороб, на які страждала людина впродовж життя. Ну і, відповідно, оскільки хвороби (звичайно, не всі) виникають за певних умов оточуючого середовища, ми можемо по їх поширенню, по їх прояву у тій чи іншій групі населення уявити собі ці самі умови. Зміни на зубах, такі, як карієс, зубний камінь, травми емалі та коронок зубів, виводять нас на реконструкції харчування. <…> Крім того, ми підключилися до розробки методики реконструкції фізичних навантажень по змінах скелету. Наприклад, коли ми навантажуємо певний м’яз – постійно або різко – це відображається на тому місці, куди він прикріпляється на кістці. По цих змінах, їх локалізації, інтенсивності на скелеті ми можемо бачити, які м’язи більше навантажувалися і, відповідно, які рухи виконувала людина. <…> Від переважної більшості вірусних інфекцій слідів не лишається. Вони або проходять досить швидко або ж досить швидко вбивають людину, і не лишають слідів. Ми можемо побачити хіба що їхні ускладнення – ті зміни які відбувались з організмом певний, відносно довгий час або мали хронічну форму. Можна побачити наслідки хронічного нежитю, гайморит, запалення в плеврі, менінгіти. Мені досі складно пояснити, як в давнину люди виживали після менінгітів, але на поверхні череп зберігаються сліди реакції кісткової тканини чи окістя на захворювання, які свідчать про те, що люди змогли перенести цю тяжку хворобу і вижити. Досить чітко видно захворювання власне кісток, наприклад остеомієліти. У дітей ми фіксуємо так звані метаболічні захворювання, насамперед авітамінози і викликані ними цингу, рахіт, анемію. Іноді по кістках можна побачити, що людина тривалий час голодувала, і, звичайно, такі хвороби як туберкульоз, проказа, сифіліс, а також онкологію».
Які знання та досвід потрібно мати, щоб стати палеопатологом високого фахового рівня? Чим займається тафономія? Як встановити хід давньої битви за характером поховань її учасників? Як на скелеті людини позначилися перехід до землеробства та процес індустріалізації? Від впливу яких чинників може залежати зріст людини? Які хвороби зникли, а які – з’явилися впродовж історії людської цивілізації? Який вигляд мали кияни в першій половині ХІІІ ст., чому в давньому Києві було порівняно мало дитячих поховань і як вивчення масових поховань часів монгольської навали допомагає краще зрозуміти склад тодішніх популяцій? Свідчення яких спадкових хвороб доводять справжню спорідненість між представниками монархічних династій (зокрема Рюриковичів)? Про це, а також про епідемії на території Європи й сучасної України, археологічні розкопки в Берестечку, Володимирі-Волинському (що раніше називався Звягелем) і Чигирині, про міграцію людей та пов’язане з нею поширення хвороб і про чимало іншого дізнавайтеся безпосередньо з тексту інтерв’ю:
ПЕРША ЧАСТИНА
ДРУГА ЧАСТИНА