14 жовтня 2017 року міжнародний громадсько-політичний тижневик «Дзеркало тижня» (№38, 14 – 20 жовтня 2017 року) опублікувало інтерв’ю з директором Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України доктором економічних наук Борисом Маліцьким, присвячене наукометричним показникам і проблемі оцінювання результатів наукової діяльності.
«У показниках цитованості, включно з індексом Гірша, є певний сенс, коли ці оцінки використовуються всередині наукової спільноти. На жаль, кількість цитувань насправді не завжди відображає стовідсоткову якість дослідження, як і кількість публікацій у престижних наукових журналах. <…> Усім, хто береться оцінювати якість роботи вченого, дуже рекомендую ознайомитися бодай у загальних рисах із основними поняттями, які застосовуються в теорії й практиці організації досліджень, зокрема при визначенні наукового результату. По-перше, завершенням виконання НДДКР є ті чи інші результати. До поняття «результат» входить нове знання, продукти застосування знань у соціальній практиці, а також не менш поважний вид результату – прирощення наукового потенціалу. Всі ці види наукових результатів перебувають у системному зв’язку і, в остаточному підсумку, визначають ефективність НДДКР», – говорить Б. Маліцький і додає, що «значення будь-якого наукового знання визначається ступенем його використання не тільки в подальшому розвитку теорії, а й у соціальній практиці – у вигляді новацій, що різноманітним чином впливають на систему «наука – економіка – суспільство». У цій сфері наукові результати формують різні види ефектів: економічні, соціальні, екологічні й науково-технологічні. Із перетворенням науки на провідне джерело економічного зростання та соціального благополуччя країн, а також у ключовий чинник національної безпеки стає неможливо відокремити конкретні види наукових результатів, що подаються у вигляді деяких наукометричних показників, як-то індекс Гірша, від комплексних оцінок результативності наукової діяльності. Ігнорування цього факту не тільки знижує рівень вірогідності оцінки результату, а й може повністю спотворити його».
Більше про проблему об’єктивного оцінювання якості роботи дослідника, а також про публікаційну активність українських науковців, представленість НАН України у базі даних Scopus, справжню суть так званої «західної моделі» управління науковою сферою та інші актуальні питання читайте в публікації за посиланням: https://dt.ua/SCIENCE/boris-malickiy-problema-ob-yektivnogo-ocinyuvannya-yakosti-roboti-doslidnika-vihodit-daleko-za-mezhi-sproschenih-naukometrichnih-indeksiv-256941_.html.