 Краєвиди с. Кам’янка Ізюмського району Харківської області |
Протягом 3–8 жовтня 2017 року співробітники відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології (ІМФЕ) імені М.Т. Рильського НАН України провели етнографічну експедицію до Слобідської України.
 Садиба в с. Долина Слов’янського району Донецької області |
Процес збирання польового етнографічного матеріалу тривав на теренах двох областей – Донецької (Слов’янського району) та Харківської (Ізюмського, Барвінківського, Борівського й Куп’янського районів).
Основними напрямами дослідження регіону вчені обрали проблеми збереження і трансформації традиційної матеріальної культури (ярмарків, житла, ремесел, промислів та господарських занять) і духовної культури (народний календар, похорон, сімейний та суспільний побут) слобожан.
Переважну частину респондентів склали сільські мешканці 1920–1950-х рр. народження. Шляхом польового й кабінентного інтерв’ювання, фото- та відеофіксації учасники експедиції отримали матеріал, який дає змогу виокремити локальну специфіку етнокультури мешканців окресленого регіону.
 Співробітники відділу Віталіна Юрченко й Аліна Ярова беруть інтерв’ю у Марії Іллінської – мешканки с. Кам’янка Ізюмського району Харківської області |
Співробітники відділу накопичили цінний польовий матеріал щодо культури й побуту, а саме – провели етнолінгвістичний аудіозапис, зібрали наративи з усної історії регіону, зафіксували дані про традиційні родини, сучасні сімейні стосунки, поховально-поминальну обрядовість, особливості народних знань, річного циклу календарної обрядовості. В контексті фіксації стану матеріальної культури було отримано матеріал щодо традиційного вбрання українців Слобожанщини, народної кулінарії, видів господарської діяльності (рільництва, городництва, тваринництва, бджільництва, рибальства, обробки каменю та деревообробки).
 Пасіка в с. Суха Кам’янка Ізюмського району Харківської області |
 Будівництво церкви в с. Кам’янка Ізюмського району Харківської області |
 Пам’ятник Тарасові Шевченку в с. Студенок Ізюмського району Харківської області |
Базовим пунктом експедиції дослідники обрали м. Ізюм (що на Харківщині) – як найзручніший центр транспортного сполучення (автобусного й залізничного) між двома областями, а прийомом організації роботи – формування кількох груп по дві-три особи, що дало змогу охопити більшу територію для опрацювання.
Як спосіб дослідження фахівці застосували попереднє вивчення історії та культури сіл. Це уможливило оптимальне планування маршруту експедиції. Крім того, науковці уточнили й деталізували запитальники етнокультурних явищ для кожного населеного пункту. Як приклад можна навести, зокрема, вибір с. Оскіл Ізюмського району. Важливим для студіювання цього населеного пункту стали здобутки попередніх поколінь етнографів, завдяки чому сучасним дослідникам вдалося прослідкувати зміни, що відбулися в етнокультурі с. Оскіл протягом ХХ ст.
Слід зазначити, що, попри непросту суспільно-політичну ситуацію на Сході України, місцеве населення охоче контактувало з учасниками експедиції. Мешканці регіону, і в першу чергу місцева інтелігенція, намагалися всіляко допомагати науковцям.
 Директор Ізюмського краєзнавчого музею імені М.В. Сібільова (друга ліворуч) та учасники експедиції: зліва направо – В.О. Юрченко, М.В. Бех, А.В. Ярова, Б.М. Сауляк |
За результатами виконаних робіт дослідники отримали цікавий візуальний (у вигляді фотографій та відеозаписів) етнографічний матеріал.
За інформацією ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України