13 листопада 2017 року Національну академію наук України відвідала делегація Китайсько-Білоруського індустріального парку та Китайсько-Білоруського спільного закритого акціонерного товариства «Компанія з розвитку індустріального парку».
Під час зустрічі українську сторону представляли віце-президент НАН України, директор Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України академік Анатолій Загородній, начальник Відділу міжнародних зв’язків НАН України кандидат історичних наук Анатолій Мирончук і завідувач відділу хімії гетероланцюгових полімерів і взаємопроникних полімерних сіток Інституту хімії високомолекулярних сполук (ІХВС) НАН України доктор хімічних наук, професор Юрій Савельєв, зарубіжну делегацію – заступник генерального директора та головний економіст АТ «Компанія з розвитку індустріального парку» Сюй Баомінь (голова делегації) і директори відділу стратегічного планування та інвестиційного розвитку цієї компанії Чжоу Жуйлінь та Гань Чаовей.
 |
Привітавши іноземних гостей у стінах НАН України, академік А. Загородній поінформував їх про історію, статус, завдання, структуру Академії та напрями її діяльності. Він підкреслив, що великого значення в НАН України надається розвиткові міжнародного наукового і науково-технічного співробітництва, зокрема й із китайськими вченими. Важливість взаємодії НАН України з партнерами із КНР засвідчують чинні угоди, укладені з різними китайськими науковими установами, організаціями, фірмами та промисловими підприємствами. Причому частка таких угод серед усіх нині чинних договорів Академії складає близько 20%. А. Загородній також зауважив, що НАН України має власну велику дослідно-виробничу та конструкторську базу, яку складають дослідні підприємства, конструкторсько-технологічні організації, інженерні й обчислювальні центри. Крім того, при академічних установах функціонують малі та спільні підприємства, що сприяють комерціалізації результатів наукових досліджень. За словами А. Загороднього, НАН України прагне розвивати нові форми інноваційної діяльності, які позитивно зарекомендували себе. До речі, саме Академія свого часу ініціювала створення в Україні перших технопарків. «Накопичений досвід роботи показує, що технопарки є важливим механізмом об’єднання науки та виробничої сфери, сприяють розвитку високотехнологічних наукових досліджень і нарощуванню інноваційного потенціалу виробництва. На нашу думку, реалізація різноманітних спільних проектів через технопарки може бути реальним та ефективним шляхом інвестування в українські інноваційні розробки», – підкреслив А. Загородній і насамкінець зазначив, що для НАН України було б цікаво дізнатися про досвід роботи Китайсько-Білоруського індустріального парку, його технологічну спрямованість, структуру управління, набір послуг і сервісів для учасників-резидентів технопарку, а також про Компанію з розвитку індустріального парку та її завдання.
 |
Подякувавши українській стороні за прийом, голова делегації Китайсько-Білоруського індустріального парку та Китайсько-Білоруського спільного закритого акціонерного товариства «Компанія з розвитку індустріального парку» Сюй Баомінь розповів, що представники цього парку знають про Україну як про одну з наукових держав світу, котра має великий інтелектуальний потенціал. Візит до України делегація здійснює згідно з головною метою своєї діяльності, а саме – задля розвитку індустріального парку, широкого залучення інвесторів із різних країн. Функцію експоцентру та своєрідного бізнес-інкубатора в межах згаданого парку згодом виконуватиме окремий майданчик площею 20 тис. м2, який планується здати в експлуатацію вже 2018 року. Цей майданчик має стати відкритою міжнародною платформою, покликаною представляти перспективі науково-технічні розробки та допомагати їхнім авторам із комерціалізацією. Для підтримання розвитку науково-дослідної діяльності в індустріальному парку та підприємницької діяльності в галузі високих технологій було створено спеціальний інноваційний індустріальний фонд, загальна сума якого наразі становить $ 588 млн. – за рахунок надходження коштів із державного бюджету КНР. У майбутньому ця сума, як сподіваються засновники фонду, сягне $ 1 млрд. На даний час на території парку вже зареєстровано 21 резидента, серед яких, наприклад, Китайська авіаційна корпорація й інші високотехнологічні підприємства КНР. Розпочато роботу з комерціалізації деяких розробок, наприклад інтелектуальних роботів для сфери послуг (у тому числі готельно-ресторанного бізнесу й офісних приміщень). Як зауважив Сюй Баомінь, індустріальний парк заснований у рамках реалізації міжурядової угоди, укладеної Міністерством економіки Республіки Білорусь і Міністерством торгівлі Китайської Народної Республіки, та функціонує в сприятливих умовах, користуючись пільгами від білоруського уряду. Право вирішального голосу в питаннях, що стосуються діяльності парку, мають китайські акціонери, оскільки їхня частка у статутному фонді цього спільного проекту складає 68%. На завершення свого виступу зарубіжний гість запросив Національну академію наук України до співпраці в межах Китайсько-Білоруського індустріального парку.
 |
Доктор хімічних наук Ю. Савельєв коротко розповів учасникам зустрічі про деякі перспективні розробки, створювані вченими ІХВС НАН України. До важливих результатів діяльності науковців цього інституту належать, зокрема, полімерні матеріали для потреб будівельної галузі, інфраструктури, сільського господарства, медицини тощо.
Підсумки зустрічі підбив академік А. Загородній, який висловив зацікавленість НАН України в ознайомленні з роботою Китайсько-Білоруського індустріального парку та подарував іноземним гостям інформаційні матеріали про готові до впровадження науково-технічні розробки вчених Академії.
За інформацією Відділу міжнародних зв’язків НАН України та прес-служби НАН України
Фото: прес-служба НАН України