20 листопада 2017 року в будівлі Президії НАН України відбулася зустріч керівництва Академії з усесвітньо відомим ученим і видатним організатором науки, президентом Німецького фізичного товариства професором Рольфом-Дітером Гойєром та радником генерального директора Європейського організації з ядерних досліджень (CERN) з питань міжнародних відносин Крістофом Шефером.
Слід зазначити, що, крім власних дослідницьких робіт (зокрема, у складі, а потім – і на чолі групи вчених, які проводили експеримент OPAL на Великому адронному колайдері), професор Р.-Д. Гойєр уславився тим, що взяв на себе особисту відповідальність оголосити світові про реальне існування теоретично описаної півстоліття тому відсутньої ланки світобудови і тим самим допоміг теоретикам – британцеві Пітеру Гіґґсу та бельгійцю Франсуа Енґлеру – отримати в 2013 році Нобелівську премію в галузі фізики (з формулюванням «за теоретичне відкриття механізму, який забезпечив розуміння походження мас елементарних частинок»). Відкриття в 2012 році бозона Гіґґса у CERN, що підтвердило теорію Браута–Енґлера–Гіґґса, знаменувало кульмінаційний момент у багаторічній історії досліджень за цим напрямом, у яких брала участь надзвичайно велика кількість учених із усього світу. У 2009–2015 рр. професор Р.-Д. Гойєр очолював CERN, із листопада 2015 року він є членом Групи наукових консультантів високого рівня, створеної Європейською Комісією, а від 2016 року – президентом Німецького фізичного товариства.
У стінах Національної академії наук України з поважними німецькими гостями зустрілися перший віце-президент НАН України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академік Антон Наумовець, віце-президент НАН України, директор Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України академік Анатолій Загородній, президент Національного центру «Мала академія наук України», директор Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України член-кореспондент НАН України Станіслав Довгий. На заході також були присутні голова Громадської ради при Міністерстві освіти і науки України Євген Кудрявець, представник України в CERN Максим Титов.
 |
Привітавши учасників зустрічі, академік А. Наумовець коротко поінформував гостей про історію, статус, структуру, завдання та напрями діяльності НАН України, відзначивши, важливість для Академії наукового та науково-технічного співробітництво з іноземними партнерами, в тому числі з ФРН. За словами А. Наумовця, НАН України досить тісно співпрацює з Німецьким дослідницьким товариством (у межах відповідної двосторонньої Угоди про співробітництво, укладеної в квітні поточного року, а також прямих міжінститутських угод), підтримує дружні зв’язки з деякими академіями наук Німеччини (зокрема Баварською, Саксонською та Берлінсько-Бранденбурзькою), активно взаємодіє з німецькими науковими товариствами й фондами, що сприяють розвиткові наукових досліджень (Фондом Александра фон Гумбольдта, Фондом «Фольксваґен», Товариством Фраунгофера, Товариством Макса Планка, Асоціацією імені Ляйбніца й низкою інших). Цікаво, що 60% стипендіатів Фонду Александра фон Гумбольдта – саме українські вчені. Загалом же, співпраця з німецькими колегами дає змогу дослідникам із українських академічних наукових установ отримувати нові наукові результати та створювати нові технології. До речі, одинадцятеро видатних німецьких учених є іноземними членами НАН України.
 |
На завершення свого виступу А.Г. Наумовець підкреслив, що Академія високо цінує особистий внесок професора Р.-Д. Гойєра в розвиток світової науки, передусім у галузі фізики елементарних частинок, і вручив поважному гостеві диплом про присвоєння йому – відповідно до рішення Президії НАН України – звання «Почесний доктор Національної академії наук України» (з формулюванням «за вагомий внесок у розвиток науки, суспільний прогрес, забезпечення миру, взаєморозуміння і співробітництва між народами»).
 |
Академік А. Загородній зосередився на питаннях співпраці між українськими науковими установами й навчальними закладами та CERN, асоційованим членом якої наша держава стала два роки тому. За його словами, активна взаємодія України та CERN триває вже понад 20 років, але з набуттям Україною асоційованого членства отримала додатковий стимул. Так, вітчизняні науковці (в тому числі – що особливо важливо – й молоді вчені) наразі залучені до 12 дослідницьких проектів, котрі виконуються в цій організації. Особливо тісні зв’язки з CERN мають такі установи НАН України, як Інститут ядерних досліджень (м. Київ), Інститут прикладної фізики (м. Суми), Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» (м. Харків). Українська сторона вважає за честь таку співпрацю та сподівається на її розширення в майбутньому. Академік А. Загородній розповів також про Методику оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України, розроблену з урахуванням відповідного досвіду Асоціації імені Ляйбніца та за підтримки німецьких партнерів. Успішно пройшовши апробацію, ця методика нині активного впроваджується та, як сподівається Академія, допоможе підвищити ефективність її наукової діяльності. Крім того, в НАН України створено національну GRID-інфраструктуру. Особливий інтерес для Академії становлять особливості й механізми фінансування наукової сфери в ФРН.
 |
Професор Р.-Д. Гойєр подякував українській стороні за прийом і почесне звання та наголосив, що вагомі наукові результати досліджень на Великому адронному колайдері вдалось отримати завдяки зусиллям значної кількості фахівців із різних галузей. Гість підкреслив, що дуже втішений набуттям Україною статусу асоційованого члена CERN, адже, за його словами, це дасть можливість українським науковцям отримати відчутну користь від такої співпраці вже зараз, коли наукова сфера України, перебуваючи в непростих умовах, потребує посиленої підтримки. Професор Р.-Д. Гойєр висловив сподівання на те, що труднощі, котрих зазнає українська наука, є тимчасовими і їх вдасться подолати, та запросив українських колег до участі в зустрічах, які проводить Німецьке фізичне товариство. Це також має послугувати зміцненню наукових зв’язків між двома країнами. Сьогодні надзвичайно важливу роль, на його думку, відіграють академічна мобільність (оскільки майбутнє науки та держави – це інтелектуальна молодь), здійснення міждисциплінарних досліджень, а також широка популяризація науки, завдяки якій суспільство дізнається про її значення та найсучасніші досягнення. Р.-Д. Гойєр розповів, що зустрічі, нерідко організовувані в Німеччині як майданчики для спілкування вчених і митців, є чудовою нагодою познайомити з науковими здобутками людей, які переважно не є цільовою аудиторію для популяризаторів науки і за інших обставин, найімовірніше, не відвідали б заходи за участі науковців. Поєднання науки й мистецтва професор назвав своєю улюбленою темою: він вважає, що ці дві сфери є надзвичайно близькими, оскільки походять з одного й того ж джерела – людської творчості.
Насамкінець академік А. Наумовець наголосив, що візит професора Р.-Д. Гойєра – велика честь для Академії, і висловив сподівання, що він буде не останнім, а спілкування й співпраця професора з українськими колегами триватимуть і надалі.
За інформацією Відділу міжнародних зв’язків НАН України та прес-служби НАН України
Фото: прес-служби НАН України