 Під час Шостого засідання Керуючого комітету проекту ODIN-Black Sea |
6–8 листопада 2017 року в м. Остенде (Бельгія) тривало Шосте засідання Керуючого комітету проекту «Мережа океанографічних даних та інформації Чорного моря» Міжурядової океанографічної комісії (МОК) ЮНЕСКО (ODIN-Black Sea), у якому взяли участь директор Наукового гідрофізичного центру НАН України, національний координатор ODIN-Black Sea доктор географічних наук, професор О.А. Щипцов і виконувач обов’язків ученого секретаря цього центру, заступник національного координатора зазначеного проекту Г.С. Стефанов.
Засідання відкрили координатор проекту ODIN-Black Sea пан Мурат Елге та голова Проектного офісу програми «Міжнародний обмін океанографічними даними та інформацією» (МООД) МОК ЮНЕСКО пан Пітер Піссіерссенс. М. Елге підкреслив важливість функціонування проекту ODIN-Black Sea та подякував учасникам зустрічі за великі зусилля, докладені ними для здійснення заходів проекту.
Слід зауважити, що проект ODIN-Black Sea було створено 2007 року рішенням спільного Комітету МОК і програми «Міжнародний обмін океанографічними даними та інформацією» МОК ЮНЕСКО. У 2007–2015 рр. було проведено 3 навчальні курси, в яких взяли участь близько 30 осіб із країн-учасниць ODIN-Black Sea. Попереднє, П’яте засідання Керуючого комітету ODI-Black Sea відбулось у 2015 році у м. Варна (Болгарія).
Як повідомив М. Елге, відповідно до нових програмних документів, ухвалених під час 24-ї сесії Комітету МООД у Куала-Лумпурі (Малайзія) в березні 2017 року, діяльність ODIN-Black Sea продовжено на період 2017–2019 рр. із такими запланованими заходами:
– проведення 2 тренінгів (із користування Ocean Data Portal та зі збирання даних і управління ними);
– підготовка робочих планів використання науково-дослідних суден чорноморського басейну на 2018 і 2019 рр.;
– підготовка плану-програми експедиції в Чорному морі у 2018 році;
– проведення інвентаризації баз даних та баз метаданих держав-учасниць ODIN-Black Sea;
– розширення співпраці з Комісією із захисту Чорного моря від забруднення;
– забезпечення допомоги в розробленні, експлуатації і зміцненні національних центрів океанографічних даних країн чорноморського регіону.
Оскільки на 24-й сесії Комітету МООД учасникам ODIN-Black Sea було рекомендовано розглянути можливість тіснішої взаємодії з проектом «Океанська біогеографічна інформаційна система» МОК ЮНЕСКО (OBIS), на засідання керуючого комітету ODIN-Black Sea запросили координатора проекту OBIS пана Уорда Аппельтанса. В ході зібрання обговорювалися перспективи подальшої співпраці проектів ODIN-Black Sea та OBIS. У. Аппельтанс, зокрема, наголосив, що нині в чорноморському регіоні існує лише точка проекту OBIS, і запропонував усім партнерам регіону розглянути можливість приєднання до OBIS. Керуючий комітет ODIN-Black Sea рекомендував уповноваженим представникам країн чорноморського регіону активніше підтримувати OBIS і поширювати інформацію про зазначений проект за допомогою веб-сайту ODIN-Black Sea.
Однією з головних тем Шостого засідання Керуючого комітету ODIN-Black Sea стало обговорення перспектив спільної чорноморської наукової океанографічної експедиції в 2018 році. За словами М. Елге, представники Туреччини на 29-й сесії Асамблеї МОК запропонували провести спільну експедицію. Цю ідею підтримали представники країн чорноморського регіону в Асамблеї. М. Елге представив робочий варіант плану-програми спільної чорноморської наукової океанографічної експедиції в 2018 році та зазначив, що для цілей цієї експедиції Туреччина готова на безоплатній основі надати науко-дослідне судно «Чешме». Згідно із запропонованим планом-програмою експедиції передбачається здійснення заходу щонайменше в один порт кожної з країн Чорноморського басейну та робота в територіальних водах кожної країни впродовж не менше 3-х днів.
Керуючий комітет ODIN-Black Sea ухвалив рішення продовжити процес попереднього погодження плану-програми. Після погодження плану-програми на науковому рівні Туреччина спрямує його до постійних представництв чорноморських країн при ЮНЕСКО для офіційного погодження у встановленому порядку.
У засіданні комітету ODIN-Black Sea взяла участь і представник постійного секретаріату Комісії із захисту Чорного моря від забруднення Конвенції про захист Чорного моря від забруднення (Чорноморської комісії) пані Ірина Макаренко, яка презентувала основні напрями діяльності Чорноморської комісії та наголосила на необхідності поглиблення співпраці між Чорноморською комісією й ODIN-Black Sea. Як заявила І. Макаренко, елементом поглиблення співпраці може стати і запланована спільна чорноморська наукова океанографічна експедиція – в разі, якщо деякі зразки проб зможуть бути використані для аналізу Чорноморською комісією.
Далі учасники засідання ODIN-Black Sea виступили з презентаціями національних центрів океанографічних даних своїх країн (усі презентації згодом буде розміщено на веб-сайті ODIN-Black Sea). Інформуючи про діяльність українського національного центру океанографічних даних, представники України, в тому числі, звернули увагу на проведення науково-практичного семінару «Міжнародне співробітництво в галузі морських наукових досліджень – важливий фактор здійснення розвитку чорноморських регіональних проектів Міжурядової океанографічної комісії ЮНЕСКО та Європейського Союзу», що відбувся 19 жовтня 2017 року в Києві. З огляду на значущість цього заходу, керівництво Проектного офісу МООД МОК ЮНЕСКО поширило інформацію про нього на власному веб-сайті.
У рамках Шостого засідання Керуючого комітету ODIN-Black Sea розглядалися також технічні питання використання різних типів баз даних для діяльності ODIN-Black Sea. Потому учасники зібрання перейшли до обговорення перспектив проведення 2-х тренінгів у 2018 році.
Наприкінці зустрічі присутні переглянули кілька презентацій, продемонстрованих відповідальними працівниками Проектного офісу МООД МОК ЮНЕСКО. Зокрема, пан Грег Рід представив інформацію про діяльність Глобальної академії «Ocean Teacher» МОК ЮНЕСКО. Він пояснив процес прийому слухачів на курси, зазначивши, що всі проведені курси доступні на відповідному сайті. Крім того, Г. Рід розповів про акредитаційний процес національних центрів океанографічних даних і Систему контролю якості МОК ЮНЕСКО.
Під час закордонного відрядження О.А. Щипцов та Г.С. Стефанов взяли участь в окремих зустрічах, провівши консультації з питань сприяння пошукам океанографічного судна, яке може бути передано у власність Національній академії наук України на благодійній основі. Вони поспілкувалися, зокрема, з головою Проектного офісу програми «Міжнародний обмін океанографічними даними та інформацією» МОК ЮНЕСКО паном Пітером Піссірссенсом і Почесним президентом Союзу портів Франції паном Франсуа Сулі де Брюжьєром у м. Остенде (Бельгія), із Головою Правління морського порту Дюнкерк (Франція) паном Стефаном Резоном та Генеральним секретарем Союзу портів Франції паном Бернаром Мазуелем у м. Париж (Франція).
 На фото (справа наліво): Ф.С. де Брюжьєр, С. Резон, О. Щипцов і Г. Стефанов |
За результатами консультацій Науковий гідрофізичний центр НАН України підготував і надіслав відповідне письмове звернення на адресу Генерального секретаря Союзу портів Франції.
Варто зазначити, що Ф.С. де Брюжьєр, П. Піссіерссенс, С. Резон і Б. Мазуел висловили готовність посприяти вирішенню питання пошуку відповідного океанографічного судна для НАН України. Зокрема, Ф.С. де Брюжьєр повідомив, що згадане письмове звернення Наукового гідрофізичного центру НАН України вже передано, в тому числі, до підрозділу Уряду Франції, що відповідає за морські питання, – до Генерального секретаріату з питань моря.
10 листопада 2017 року за сприяння радника керівника Постійного представництва України при ЮНЕСКО пана Костянтина Аблазова та співробітниці канцелярії Виконавчого секретаря МОК пані Ізабель Чавес було організовано зустріч доктора географічних наук, професора О.А. Щипцова та Г.С. Стефанова зі співробітниками секретаріату МОК (м. Париж). Зокрема, під час зазначеної зустрічі відбулися консультації з керівником Секції наук про океан паном Салваторе Аріко, керівником Секції океанічних спостережень (GOOS, JCOMM) паном Альбертом Фішером і керівником Підрозділу цунамі паном Торкільдом Аарупом.
С. Аріко поінформував українських колег про основні пріоритетні напрями наукових досліджень морського середовища (зокрема, дослідження біології, екології та хімії моря, взаємодії поверхні океану й атмосфери), що виконуються в рамках міжнародних програм і проектів МОК ЮНЕСКО, а також про заплановане проведення ЮНЕСКО «десятиліття морських наук» (2021–2030 рр.), присвяченого дослідженням морського середовища. Його мета – підвищення результативності «морських наук» до рівня, що відповідає вимогам сучасності. У рамках «десятиліття морських наук» планується суттєве збільшення кількості морських експедиційних досліджень із використанням науково-дослідних суден країн-членів МОК і кількості наукових проектів МОК, спрямованих на комплексні дослідження морського середовища. Крім того, С. Аріко запропонував представникам НАН України надіслати на адресу МОК наукову інформацію про біологічні дослідження морського середовища, виконані українськими вченими у 2017 році, – для її включення до щорічного звіту Секції наук про океан.
А. Фішер рекомендував Науковому гідрофізичному центру НАН України встановити наукові контакти з керівником Чорноморського регіонального альянсу Глобальної системи спостережень за океаном (Чорноморського альянсу ГССО), заступником директора Інституту океанології Болгарської академії наук паном Атанасом Палазовим (м. Варна, Болгарія) та подати пропозиції від України до звіту керівника Чорноморського альянсу ГССО про діяльність альянсу за 2017 рік.
Т. Ааруп порадив подати кандидатури від України до складу Комітету «Цунамі-Black Sea» МОК ЮНЕСКО та до Виконавчої ради МОК ЮНЕСКО за квотою країн Східної Європи, а також надати реквізити української організації, що здійснює цілодобове спостереження за гідрометеорологічною обстановкою в Чорному морі, з метою оперативного попередження про можливе виникнення цунамі.
 На фото (справа наліво): С. Аріко, Т. Ааруп, О. Щипцов, А. Фішер і Г. Стефанов |
Зустріч пройшла успішно, а консультації з питань підвищення ефективності інтеграції наукового потенціалу НАН України в міжнародні програми та проекти МОК у галузі досліджень морського середовища мали плідний характер.
За інформацією Наукового гідрофізичного центру НАН України