27 листопада 2017 року віце-президент Національної академії наук України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік Сергій Іванович Пирожков став гостем ранкової програми «Ранок з «Культурою»» телеканалу «Культура».
Розмова у студії присвячувалася 99-річчю від дня заснування Національної академії наук України, який припадає на 27 листопада.
За словами академіка С.І. Пирожкова, ідея створення української національної академії наук з’явилася на межі ХІХ і ХХ ст.ст. На той час на українських теренах, які до Першої світової війни входили до складу двох імперій, уже існували наукові товариства, котрі й послугували її прообразом. Після Жовтневого перевороту 1917 року двоє видатних науковців – природодослідник, історик, філософ Володимир Іванович Вернадський та історик Микола Прокопович Василенко – запропонували інституціоналізувати науку в Україні. Тоді існувало кілька концепцій майбутньої академії наук, але двома основними були концепція академії як наукового клубу та концепція академії як потужної державної наукової організації. Перемогла друга з них – та, що належала академікові В.І. Вернадському. Згідно з нею академія наук мала здійснювати фундаментальні та прикладні дослідження, тісно взаємодіяти з виробничим сектором для подальшого практичного впровадження отриманих наукових результатів, представляти вітчизняну наукову спільноту на міжнародній арені й широко популяризувати наукові знання в суспільстві. Повноцінне виконання всіх цих функцій міг забезпечити тільки той статус академії, який пропонував
В.І. Вернадський.
Як зауважив академік С.І. Пирожков, нині існують певні розбіжності з приводу того, яку ж дату відзначати як день заснування НАН України (перша назва – Українська академія наук, УАН). Річ у тім, що «Закон Української держави про заснування Української Академії Наук в м. Києві» було підписано гетьманом Павлом Скоропадським 14 листопада 1918 року. А 27 листопада 1918 року відбулось її установче Спільне зібрання, під час якого академіка В.І. Вернадського обрали президентом УАН (на той час ця посада мала назву «голова-президент»). 30 листопада 1918 року гетьман затвердив своїм наказом Статут УАН і академіка В.І. Вернадського на посаді її очільника. З огляду на це 27 листопада вважається офіційною датою заснування Академії як день, із якого почалось її повноправне функціонування. І знаменно, що саме цього дня народився нинішній президент Національної академії наук України академік Борис Євгенович Патон, – відзначив гість телепередачі.
Здійснивши короткий екскурс в історію НАН України, С.І. Пирожков розповів про деякі сучасні досягнення науковців НАН України. Він зазначив, що вагомі здобутки отримано в галузі фундаментальних досліджень, зокрема в математиці, фізиці, природничих науках. Ці результати, в свою чергу, слугують основою для подальшого створення прикладних розробок.
Так, кібернетики Академії, котрі створили суперкомп’ютер, розробили також програми аналізу текстів та відбору інформації, що значно полегшують і пришвидшують процес укладання словника сучасної української мови.
Кібернетикам належить іще одна важлива розробка – програми для тривимірного моделювання різноманітних об’єктів культурної спадщини, зокрема археологічних знахідок, у тому числі й виявлених археологами Академії під час розкопок на Поштовій площі в Києві. Зазначені програми можуть також використовуватися з метою моделювання пасажиропотоку, наприклад у метрополітені, та для поліпшення логістики.
Площа посівів під сортами озимої пшениці, створеними вченими Академії, досягла 2,0 млн. га, що дорівнює 30% посівних площі цієї культури в Україні.
Окреме місце серед результатів наукової діяльності НАН України посідають розробки й технології, призначені для забезпечення національної безпеки та оборони.
Відеозапис телепередачі можна переглянути за посиланням:
https://youtu.be/Mqdv7vaXkNw.