22 листопада 2017 року відбувся п’ятий семінар Центру з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України (ЦДЛФ) – з теми: «Національна своєрідність української літератури фентезі» (Частина І. Прото-фентезі: фантастичні і містичні елементи у творах давньої і класичної української літератури).
Мета започаткованої ЦДЛФ лінії тематичних семінарів, присвячених національним варіантам літератури фентезі, – з’ясувати характерні риси цього метажанру в літературах конкретних країн, зокрема те, які елементи, форми й жанри в літературі попередніх епох можна вважати протофентезійними, а також із яких джерел постає та в чому виявляється національна своєрідність фентезі.
П’ятий семінар ЦДЛФ присвячувався українській літературі і мав формат майстер-класу. До участі в ньому було запрошено знаних дослідників давньої та класичної української літератури з Києва, Житомира й Чернівців, аби вони розповіли про ті особливості української літератури Середньовіччя, бароко, романтизму й модерну, які вплинули на становлення національного фентезі. Висвітлювалося, серед іншого, й кілька засадничих понять, а саме:
– поняття «чудесного» (фантастичного, містичного елементів), його окреслення та функціонування, поступові зміни у потрактуванні чудесного в художніх текстах різних епох;
– поняття «квест»;
– функціонування мотивів сну й оніричної (тобто тієї, що стосується сновидінь) метафорики загалом;
– авторське опрацювання фольклорних образів і мотивів.
Семінар розпочався вступним словом керівника ЦДЛФ доктора філологічних наук Тетяни Рязанцевої.
Усього під час зібрання було заслухано й обговорено п’ять наукових доповідей із заявленої тематики.
З теми «Елементи фантастики в українській середньовічній літературі» виступив провідний науковий співробітник відділу давньої української літератури Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України доктор філологічних наук Юрій Пелешенко. Як зазначив учений, в українській середньовічній літературі практично немає творів із вигаданими сюжетами, оскільки майже всі вони пов’язані з тими чи іншими реальними фактами, історичними особами або подіями біблійної історії. Водночас, у більшості тогочасних творів трапляються елементи фантастики. Крім того, дива, що відбуваються після смерті святого, є неодмінною частиною будь-якого агіографічного твору. Елементи фантастики присутні й у багатьох апокрифічних творах, «Фізіолозі», низці перекладних повістей, наприклад, в «Александрії», «Повісті про Індійське царство», «Повісті про Таудала-рицаря», «Повісті про трьох королів – волхвів» тощо. Легендарно-міфологічні уявлення про світобудову притаманні «Християнській топографії» Кузьми Індикоплова.
В доповіді викладача кафедри українського літературознавства та компаративістики Житомирського державного університету імені Івана Франка доктора філологічних наук, професора Петра Білоуса «Квест як домінанта у паломницькій прозі» розглядалися паломницький подвиг і дорога до святих місць – як шлях до самовдосконалення, пошук самого себе (в християнському сенсі). З цієї точки зору дослідник проаналізував також «хоженія» середньовічної та барокової доби.
Старший викладач кафедри літературознавства Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковий співробітник відділу історії української літератури Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Олеся Стужук у своїй доповіді «Фантастика в баладах Т.Г. Шевченка» торкнулася балади як жанру, що став популярним у творчих лабораторіях романтиків, зокрема й завдяки присутності фантастичного, адже в романтичному світогляді фантастика відігравала значну роль. Доповідачка нагадала, що до жанру балади неодноразово звертався Т.Г. Шевченко, засобами фантастичного зображуючи як романтичні ситуації, так і побутово-соціальні (йдеться, наприклад, про поеми «Лілея», «Утоплена» й інші).
З теми «Людина у світі і світ у людині: елементи фентезі у творчості Ольги Кобилянської» виступила доцент кафедри української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича кандидат філологічних наук Світлана Кирилюк. За словами вченої, творчість О. Кобилянської – знакове явище в історії національного красного письменства, яке на зламі ХІХ–ХХ ст.ст. увіходить у новий вимір пошуків самосвідомості, осмислення себе в світі, налагодження якісно нових взаємозвʼязків у межах цього світу. В прозі О. Кобилянської повною мірою реалізовується таке «увіходження» – головно за рахунок надуваги до людини з її «темрявою»/«світлом», раціональним/ірраціональним, «порядком»/хаосом, безоднями/«верхами» тощо. Постійне балансування людини між Добром і Злом та її перебування в «позачасовому» просторі дає підстави розглядати творчість письменниці у значно ширшому полі інтерпретаційних практик. Тому аналіз прози О. Кобилянської в контексті пошуку витоків фентезі в українській літературі не лише дає можливість розширити кут зору на творчість письменниці, а й оцінити спроможності національного письменства в жанрі фентезі в наступних десятиріччях ХХ ст.
Доцент кафедри українського літературознавства і компаративістики Житомирського державного університету імені Івана Франка доктор філологічних наук Галина Левченко у своїй доповіді «Структурно-семантичні функції мотиву сну в філософських поемах Івана Франка» розкрила образи снів та видінь у поемах Івана Франка «Рубач», «Бідний Генріх», «Смерть Каїна», «Поема про білу сорочку», «Іван Вишенський», «Мойсей» – як жанрово-композиційний прийом, здатний семантизувати (перетворювати на символ) цілісний сюжетний план творів, перелицьовуючи їх у містерії духовних перетворень головних ліричних героїв. Учена спробувала з’ясувати міфо-архетипну семантику окремих візійних образів і підкреслила архітекстуальні відношення творів до давніх жанрів епопеї, видіння, романсу, лицарського роману.
 |
Участь у дискусіях із тематики виголошених доповідей узяли гості семінару – письменниця й дослідниця Н. Марченко, викладачі та студенти столичних вищих навчальних закладів (зокрема, Київського національного лінгвістичного університету і Київського університету імені Бориса Грінченка), аспіранти та молоді вчені Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України.
Наступного разу висвітлення міфічних, містичних і фантастичних елементів в українській літературі ХІХ–ХХ ст.ст. планується доповнити розмовою про особливості сучасного українського фентезі.
P.S. Більше фотографій із заходу шукайте за посиланням: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1737739606250015&id=1020023134688336.
За інформацією ЦДЛФ