18 грудня 2017 року в готелі «City Hotel» у Києві відбувся міжнародний семінар, присвячений використанню моделі TIMES-Україна для прогнозування розвитку вітчизняної енергетики на довгострокову перспективу. Захід було проведено за результатами цьогорічної співпраці Інституту економіки та прогнозування (ІЕП) НАН України з Українсько-данським енергетичним центром і Данським енергетичним агентством.
Окрім українських та міжнародних фахівців із енергетичного моделювання, учасниками семінару стали також представники профільних міністерств і галузевих організацій.
Координатор роботи від України, директор Департаменту електроенергетичного комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України Ольга Буславець запевнила, що центральні органи виконавчої влади мають чітке розуміння важливості використання такого математичного інструментарію для розроблення стратегічних документів розвитку енергетичного сектору відповідно до міжнародних зобов’язань і національних інтересів.
Провідний науковий співробітник сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків ІЕП НАН України кандидат технічних наук Олександр Дячук представив можливості використання моделі TIMES-Україна, зокрема, для оцінювання ключових показників ефективності Енергетичної стратегії України. Як продемонстрували результати досліджень, застосування модельних засобів при розробленні стратегічних документів є вкрай важливим, оскільки дає змогу прогнозувати збалансований розвиток енергетики й аналізувати та порівнювати між собою різноманітні шляхи досягнення поставлених цілей або взятих міжнародних зобов’язань. Ця модель, разом із іншими модельними інструментаріями, може стати дієвим засобом підтримки ухвалення стратегічних рішень у сфері енергетики і зміни клімату.
 |
Розроблення моделі TIMES-Україна стартувало в ІЕП НАН України більше 10 років тому в рамках науково-технічних проектів Національної академії наук України. За час, що минув відтоді, ця модель використовувалася в низці національних документів стратегічного характеру, зокрема, таких як: Нова енергетична стратегія України до 2020 р.: безпека, енергоефективність, конкуренція (Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки); Національний план дій з енергоефективності до 2020 р. (Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України); Очікувані національно-визначені внески України до нової глобальної кліматичної угоди (Міністерство екології та природних ресурсів України). Наразі вона використовується при: розробленні проекту Стратегії низьковуглецевого розвитку України на період до 2050 року та Сьомого національного повідомлення з питань зміни клімату (Міністерство екології та природних ресурсів України); розрахунку національних цілей України з енергоефективності до 2020 та 2030 рр. відповідно до Директиви 2012/27/ЄС (Енергетичне Співтовариство, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України); оцінці довготермінового інноваційного розвитку ядерної енергетики України в контексті низьковуглецевого розвитку економіки (ДП «НАЕК «Енергоатом»»). Планується також використання моделі TIMES-Україна при розробленні Дорожньої карти реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2035 року (Міністерство енергетики та вугільної промисловості України).
Присутні на семінарі міжнародні експерти поділилися досвідом застосування моделей типу TIMES у різних країнах. Зокрема, відомий італійський фахівець у сфері моделювання та стратегічного планування Рокко де Мільйо презентував особливості використання моделі TIMES у країнах Західної Європи й Казахстані, а також інші модельні засоби (Balmorel, PLEXOS), які доповнюють можливості моделей TIMES і значно посилюють якість процесу удосконалення енергетичної та кліматичної політики країн.
Науковий співробітник Данського технічного університету Міккель Босак Сімонсен розповів про досвід Данії з розроблення власної моделі TIMES та її використання в процесі трансформації інституційного забезпечення у сфері енергетики й клімату.
На завершення семінару за участі експертів було проведено дискусію щодо подальших перспектив застосування та розвитку моделі TIMES-Україна. За підсумками обговорення фахівці дійшли висновку, що Україна має якомога більше впроваджувати математичне моделювання на етапах розроблення й удосконалення державної політики, причому не тільки в енергетичній, а й в економічній, екологічній, кліматичній та інших сферах. Адже це дає змогу прозоріше та аргументованіше змінювати країну, обираючи найкращі шляхи. Учасники дискусії зійшлися на думці, що органам державної влади й енергетичними компаніям варто посилити співробітництво з Національною академією наук України, в тому числі, зі згадуваних під час семінару проблемних питань.
За інформацією ІЕП НАН України