21 лютого 2018 року – з нагоди Міжнародного дня захисту рідної мови – український мультимедійний проект «Idealist.media» започаткував серію відеолекцій директора Інституту української мови НАН України доктора філологічних наук Павла Гриценка, присвячених історії української мови та мовній ситуації в нашій країні.
«Мова – це те, що єднає людей саме як людей», – говорить П. Гриценко, пояснюючи, що дитина називається немовлям, доки не опанує мови, за допомогою якої пізнаватиме навколишній світ.
За його словами, мовна ситуація в Україні нині непроста, однак це пов’язано з набуттям нашою державою суб’єктності в міжнародних відносинах. Упродовж останніх років означився суттєвий прогрес у формуванні українськомовного простору в Україні, в першу чергу завдяки зростанню зацікавленості молоді українською мовою та культурою.
Про посилення цього інтересу свідчать численні звернення від громадян, що надходять на адресу Інституту української мови НАН України, – з проханням розповісти про походження та розвиток української мови і допомогти з’ясувати правду в цих делікатних питаннях суспільного життя. Власне, цикл відеолекцій П. Гриценка для українського мультимедійного проекту «Idealist.media» й покликаний задовольнити громадську потребу в науково обґрунтованій інформації з мовних питань. Головне завдання публічного дискурсу про мови та реалізації державної мовної політики вчений вбачає в досягненні взаєморозуміння і збалансованого функціонування державної мови й мов національних менших, напрацюванні принципів безконфліктного співжиття різних груп (у тому числі мовних), захисті прав особи й громадянина.
У цивілізованих країнах немає мовної анархії: держава може й зобов’язана врегульовувати міжнаціональні та міжмовні відносини. Але при цьому слід враховувати особливості мовної ситуації, що історично склалася на тій чи інший території. По-своєму унікальною є і українська мовна ситуація, тому некритичне використання зарубіжного досвіду в місцевих умовах не дасть сподіваного позитивного результату, переконує П. Гриценко: «Маємо бути дуже ощадливими, розуміючи, яким багатством ми вже володіємо сьогодні, та спиратися насамперед на власні інтелектуальні й культурні ресурси, на свою історичну традицію. Кожен українець повинен мати бодай мінімальні знання про історичне минуле української мови, якою в різні часи було написано й видано величезні зібрання текстів різного спрямування – богословських, поетичних, наукових».
Українська мова нерідко відгравала ключову роль в державотворчих процесах упродовж попередніх епох і вплив її сягає углиб століть. Не кожен нині пам’ятає, що в XVII ст. вона, поряд із польською, була мовою спілкування в парламенті (Сеймі) Речі Посполитої. Староукраїнською послуговувалися молдовські й румунські господарі, нею ж складалися різні юридичні акти, грамоти про встановлення економічних відносин, про проведення меж між землями тощо. Свідченням цього є документи, що датуються XIV–XV ст.ст. Зазначені краї належали до Київської митрополії, котра надсилала туди своїх намісників, архіпастирів, якими нерідко були служителі Києво-Печерської лаври. Одного з них – поета, філософа, релігійного діяча Паїсія Величковського поховано в Нямецькому монастирі на території сучасної Румунії, куди він із Києва привіз культуру перекладання й переписування книг, а також книгодрукування. Староукраїнською мовою написано і Литовський статут – звід законів Великого князівства Литовського.
«Я бачу майбутнє української мови зовсім не в темних тонах. Тому що за роки незалежності ми маємо надзвичайної, я б сказав, вибухової, вулканічної сили доплив нових талановитих письменників, поетів, драматургів. Їхні пошуки постійно тривають, часом – у неперспективному ключі, коли вдаються до різних мовних експериментів. Але в цілому кількість і дуже часто – якість того, що прийшло в літературу й доступне сьогодні українському читачеві, вражає. За всіх наших негараздів, які затуляють нам перспективу бачення, повноту картини, ми маємо те, що стверджує українську мову, культуру й, відповідно, націю», – підкреслює П. Гриценко.
На завершення науковець наголосив, що найкращий спосіб відзначити Міжнародний день захисту рідної мови – це придбати та прочитати хоча б одну українську книгу.
Більше дізнавайтеся з відеозапису: https://youtu.be/6uaQff-N1AU.