22 лютого 2018 року в Інституті українознавства імені І. Крип’якевича НАН України (м. Львів) відбулася конференція «Український простір родини Горбачів», присвячена 100-річчю від дня народження професора Олекси Горбача.
Відкрила наукову частину цього заходу його організатор, завідувач відділу української мови Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України кандидат філологічних наук Наталія Хобзей, зачитавши вітального листа від Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич. У ньому йшлося про величезний і вагомий науковий спадок Олекси Горбача, його подвижницьку працю як видавця заборонених на той час праць, дуже важливу перекладацьку діяльність його дружини – Анни-Галі Горбач.
Фундаментальні доповіді учасників конференції – Міхаеля Мозера (Відень, Австрія), Наталії Пуряєвої (Київ), Марії Чікало (Львів), Галини Тимошик (Львів), Юрія Ясіновського (Львів), Наталії Хобзей (Львів) – дали змогу рельєфно уявити й осмислити наукову спадщину вченого, хоча б частково осягнути безмежний простір його наукових зацікавлень.
Особливою, наповненою теплим світлом спогадів, стала завершальна частина заходу: глибокі роздуми Ігоря Калинця про роль родини Горбачів в українській історії, неймовірно цікаві й емоційні спогади о. Івана Дацька про його неодноразове перебування вдома у професора О. Горбача, яскраві фрагменти з життя Олекси й Анни-Галі Горбачів у розповідях Тараса Шманька, слова вдячності, світлини з родинного архіву, жвавий голос пані Галі Горбач із записаного на плівку інтерв’ю.
Довідково
Олекса Теодорович Горбач – визначна постать української науки. Професор університетів у Франкфурт-на-Майні, Ґетінґені, надзвичайний професор слов’янської філології Українського Католицького Університету в Римі. Зібрання його творів у 8 томах, що ввібрало далеко не все з написаного, складають праці зі славістики, зокрема: україністики, полоністики, русистики, богемістики, гунґарології, історії слов’янських літературних мов, лексикології і лексикографії, міжслов’янських мовних зв’язків, діалектології, ономастики, етнографії та фольклористики. Він є автором понад 100 статей в «Енциклопедії українознавства» за редакцією В. Кубійовича.
Непересічне значення для філологічної науки в незалежній Україні мала його видавнича діяльність. Разом із дружиною перевидав низку праць, які в радянський час були під забороною друку.
Дружина – Анна-Галя Горбач – знаний перекладач української літератури німецькою мовою. Серед її перекладів – твори М. Коцюбинського, Г. Хоткевича, В. Стуса, І. Калинця, В. Шевчука, Ю. Андруховича.
За інформацією Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України