Які процеси відбуваються в нашому мозку під час сну? Чи існують нижня й верхня межі його тривалості? Скільки можна спати вдень, аби не нашкодити своєму здоров’ю? Які чинники впливають на засинання та якими наслідками загрожують обернутися розладу сну? На ці й інші запитання в ефірі програми «Громадська хвиля» (спільний проект радіостанцій «UA:Українське радіо» та «Громадського радіо») відповіла вчена-нейрофізіолог і популяризатор науки, завідувач відділу сенсорної сигналізації Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України доктор біологічних наук, професор Нана Войтенко.
Сон є життєво важливим для людського організму станом і виник як спосіб пристосування багатьох живих істот до зміни дня й ночі внаслідок обертання Землі навколо своєї осі. Активність організму регулюється на молекулярному рівні – за допомогою так званих циркадних ритмів (відкривачів молекулярних механізмів, що контролюють циркадні ритми, було відзначено Нобелівською премією в галузі фізіології та медицини 2017 року). «У світлу й темну пори доби ми почуваємося по-різному, оскільки змінюються всі наші біохімічні процеси. Зі зміною світла й темряви, зокрема, змінюється співвідношення між різними нейропередавачами. Це – речовини, що визначають і забезпечують зв’язок між нейронами. Вдень в організмі домінують амінокислоти, що допомагають мозкові сприймати інформацію, а клітинам – обмінюватися сигналами. Завдяки цьому виконується когнітивна функція – пізнання навколишнього світу, мислення, запам’ятовування. Вночі виробляються інші речовини», – пояснює Н. Войтенко. За її словами, людський мозок ніколи не відключається повністю, оскільки керує всіма функціями організму. «Уві сні ми продовжуємо дихати, наше серце б’ється. І все це контролює мозок. Але, крім цього, саме під час сну в мозку відбуваються два надзвичайно важливі процеси, – говорить учена. – По-перше, пам’ять із гіпокампу переноситься до кори головного мозку (своєрідного сховища тривалого зберігання). Якщо порівнювати з комп’ютерами, то можна сказати, що оперативна пам’ять записується на жорсткий диск. Більше того, тільки в цей час відбувається консолідація пам’яті, тобто події, які сталися з людиною впродовж останнього дня, вкладаються в парадигму всього її попереднього досвіду. По завершенні цього процесу немовби збирається пазл, наш мозок аналізує інформацію, а вранці – видає певне рішення. Про ці процеси люди здогадувалися давно. Недаремно в багатьох мовах існують приказки на кшталт «Ранок мудріший за вечір» або – в сучасному формулюванні – «З цієї думкою потрібно переночувати». Другий надважливий процес – очищення мозку від продуктів метаболізму. Якщо в організму загалом є лімфатична система, котра очищує його від токсинів, бактерій тощо, й особливо активізується при різних захворюваннях, то в мозку такої системи немає (а мозок, між іншим, це орган, що метаболізує найбільше), проте, як довела данська вчена, професор нейрохірургії Майкен Недергаард, є інша, власна. І працює вона лише під час сну, байдуже – природного чи спровокованого медикаментозно. В ході низки експериментів було, наприклад, доведено, що при розладах сну з мозку не виводиться неправильно згорнутий бета-амілоїдний білок, який фіксується в організмі при хворобі Альцгеймера. Тому зараз багато науковців припускають наявність певного зв’язку між розвитком цієї патології та порушеннями сну. Хоча наразі це лише гіпотеза», – зауважує Н. Войтенко.
За словами гості радіопередачі, тривалість сну є індивідуальною для кожної людини, визначаючись, у тому числі, спадковими чинниками. Так, досі не відомо, рецесивним чи домінантним є ген, мутації якого дають змогу людині спати менше. До речі, одним із найвідоміших носіїв цього гену була Прем’єр-міністр Великої Британії Маргарет Тетчер. З іншого боку, не знаходить наукового підтвердження поширений міф про те, що буцімто всі геніальні люди сплять мало. До слова, видатний фізик, автор теорії відносності Альберт Ейнштейн щодня витрачав на сон у середньому 10 годин, від чого його інтелектуальні здібності зовсім не страждали. Проте оптимальні межі тривалості сну все ж існують – від 7 до 10 годин на добу, причому для більшості дорослих людей достатньо 7-8 годин. Головне – спати саме в темну пору доби (і, до того ж, суворо дотримуватися розкладу, тобто регулярно лягати в один і той же час), радить Н. Войтенко, адже саме з настанням темряви в організмі починає продукуватися мелатонін – гормон, що дає змогу заспокоїтися, розслабитися й заснути. Цей гормон виробляється впродовж усієї ночі. Вранці його змінює кортизол – денний гормон, гормон стресу, завдяки якому людина здатна мобілізувати свої сили для тієї чи іншої активності. Максимальна концентрація цього гормону припадає приблизно на 10.00 год. Недаремно робочий день розпочинається, як правило, дещо раніше.
 |
Необхідну індивідуальну тривалість сну можна обчислити самотужки, говорить учена. Для цього потрібно підготуватися заздалегідь – кілька днів поспіль спати достатньо, не пити перед сном кави й алкогольних напоїв, добре провітрити приміщення, лягти у зручну постіль, не відволікатися на сторонні справи, заснути й прокинутися без будильника.
Не зашкодить і короткий денний сон (переважно під час обіду), якщо дотримуватися головного правила – спати або щонайдовше 15-20 хв., або щонайменше 1,5 год., щоб не прокинутися посеред фази глибокого сну, котра настає приблизно за півгодини після початку засинання й триває майже годину. Тоді такий сон буде продуктивним і корисним для здоров’я. Засинаючи вдень, можна також використовувати світло- та звукоізоляцію, щоб жодні подразники не змусили прокинутися раніше, ніж належить.
 |
Найпоширенішою причиною, яка заважає людям засинати й нормально відпочивати під час сну, є стрес. Еволюційно гормон, вироблення якого в такому стані різко зростало, давав змогу мобілізувати можливості організму на вирішення того чи іншого завдання, наприклад боротьби з дикими тваринами або втечі від них (стратегія «fight or fly» – «бийся або тікай»). Тобто стрес компенсувався фізичним навантаженням. Нині ж після важкого дня мало хто ходить знімати напруження до спортзалу, а за відсутності фізичної втоми людині в такому стані вкрай важко заснути. За словами вченої, стрес, видозмінюючись, супроводжував людство на всіх історичних етапах і був присутній завжди. Проте можна стверджувати, що нині ми стали спати в середньому менш, ніж раніше, через винайдення електричного освітлення й подальший розвиток технологій. Сучасна людина спить менше, тому що значно зросли обсяги інформації, які вона має сприйняти й обміркувати впродовж дня.
Як насамкінець підкреслила Н. Войтенко, снодійні препарати слід вживати виключно за рецептом, а постійні проблеми із засинанням, хронічна нестача сну можуть бути ознаками певних захворювань, а отже, необхідно обов’язково звертатися до лікаря для з’ясування причин. «Провівши 16 годин без сну, нормальна здорова людина з настанням ночі має заснути. Слід виробити для себе нормальну поведінку сну. Буває, ліжко незручне, сусіди галасливі, температура повітря зависока, в приміщенні задушливо», – зазначає вчена і наголошує: «Спати мало – шкідливо, тому що порушується робота систем, які працюють тільки під час сну».
Відеозапис радіопередачі доступний за посиланням: https://youtu.be/2ueMInaj2c8.
Ілюстрації – з відкритих Інтернет-джерел