Міжнародний громадсько-політичний тижневик «Дзеркало тижня» опублікував статтю під назвою «Нікому замовляти…», присвячену проблемам впровадження вітчизняних науково-технічних розробок у виробництво. У публікації порушується питання щодо необхідності створення в Україні власних підприємств для випуску високотехнологічної продукції.
 Володимир Рева і В’ячеслав Забудський |
«Ще за радянських часів в Україні функціонували потужні виробництва продукції електроніки та комплектуючих. Радянська електроніка своїми параметрами значно поступалася закордонним аналогам. Проте випускався широкий асортимент електронної техніки. Однак усе це було змито перебудовною хвилею та великою кількістю китайського ширвжитку. Від колись потужної індустрії не лишилося й сліду, – пише автор статті Герман Богапов. – Безліч учених виїхали за кордон і працюють у провідних університетах та інших установах, піднімаючи технологічний рівень інших країн. При цьому все-таки залишилися колективи, здатні створювати сучасні розробки, такі необхідні для індустріалізації України».
Українська армія сьогодні гостро потребує приладів нічного бачення. Нинішні поставки тепловізорів від різних зарубіжних фірм часто не відповідають необхідному рівню якості. Частину їх призначено виключно для побутових потреб. Тому важливо використовувати наявний потенціал профільних наукових установ і в плані консультацій при закупівлі нової техніки, і для сертифікації обладнання, що надходить. Також, починаючи з 2014 року, актуалізувалося питання щодо налагодження власного виробництва тепловізорів.
«Справді, структури, пов’язані з Міноборони, виявляють зацікавленість у тестуванні та підтвердженні параметрів поставлених приладів нічного бачення. У нашій лабораторії є різноманітне обладнання для вимірювання характеристик приладів технічного зору інфрачервоного, видимого та терагерцового діапазонів. До того ж колектив має великий досвід роботи з розробки систем бачення», — відзначає старший науковий співробітник Інституту фізики напівпровідників (ІФН) імені В.Є. Лашкарьова НАН України кандидат фізико-математичних наук В’ячеслав Забудський.
Власний тепловізор у відділі цього інституту під керівництвом члена-кореспондента НАН України Федора Сизова було розроблено ще в 90-х роках минулого століття. Тоді для його виробництва використовувалися власні матричні фотоприймачі розміром 128х128 елементів із параметрами на рівні світових. Розробка демонструвалася на багатьох виставках і викликала великий інтерес, але так і залишилася не впровадженою у виробництво.
«Головна проблема, яка стоїть перед високотехнологічним науково-виробничим комплексом, полягає в тому, що в Україні вмерла промисловість із виготовлення елементної бази електроніки. Залишилося тільки кілька заводів. Нікому замовляти як у нас — розробки, так і нам — виготовлення певних модулів», — розповідає завідувач лабораторії ІФН імені В.Є. Лашкарьова НАН України кандидат фізико-математичних наук Володимир Рева.
За останні роки в інституті розроблено й інші технології візуалізації, які можна широко застосовувати в різних сферах. Про те, що вони досить актуальні, свідчить уже 15-річний досвід співпраці з провідними китайськими науково-дослідними центрами.
Колектив перейшов до вивчення нових і актуальних систем бачення в терагерцовому діапазоні. З одного боку, дослідження показали, що пасивних приладів масового застосування в цьому діапазоні отримати не можна, але можна створювати спеціальні прилади активного бачення, наприклад для виявлення небезпечних речовин у посилках та конвертах методом сканування, за типом рентгенівських установок в аеропортах.
Ще один напрям — розроблення високочутливих приймачів випромінювання у видимих і ближньому інфрачервоному діапазонах спектра. Цей напрям — дуже актуальний, оскільки всі виробники смартфонів б’ються над тим, щоб їхні камери знімали при слабкому освітленні, а ще краще — у цілковитій темряві.
За цим напрямом теж є певні досягнення. Наприклад, було розроблено прилад на основі ПЗЗ матриць (ПЗЗ — прилад із зарядовим зв’язком) з електронним множенням, що дає змогу отримати зображення досить високої якості в умовах дуже слабкого освітлення. Випробуваннями підтверджено, що майже в цілковитій темряві, тільки при світлі зоряного неба, маючи відповідну оптику, можна спостерігати й ідентифікувати об’єкти на відстані до 200 м. Ця методика перспективніша, ніж та, яку нині використовують виробники гаджетів, адже для отримання зображення вони фіксують кілька кадрів і використовують вторинні датчики камер. Використовуючи ж розроблені приймачі, можна знімати не тільки фото, а й відео з телевізійною частотою кадрів.
Докладніше про перспективні науково-технічні розробки вітчизняних учених, а також необхідність створення в Україні власних підприємств для випуску високотехнологічної продукції читайте в матеріалі Г. Богапова «Нікому замовляти...» в тижневику «Дзеркало тижня» (Випуск №16, 28 квітня – 11 травня 2018 року).