Президія Національної академії наук України та Відділення фізики і астрономії НАН України з глибоким сумом повідомляють, що 3 липня 2018 року на 94-му році життя помер відомий учений і організатор науки, лауреат державних премій України, Заслужений діяч науки і техніки України академік Микола Григорович Находкін.
Микола Григорович Находкін народився 25 січня 1925 року в с. Прохорівка Канівського району Черкаської області у сім’ї сільських інтелігентів, його батько був лікарем, а мати – вчителькою. Закінчивши сільську початкову школу, з 1935 року навчався у київській середній школі №128 на Микільській слобідці, в якій довчився до 9-го класу, що збіглося з початком Другої світової війни. Після її закінчення екстерном склав усі випускні шкільні іспити і вступив на І курс механіко-математичного факультету Київського університету, але через рік перейшов на фізичний факультет, який закінчив у 1959 році, і відтоді незмінно працював у цьому університеті, що загалом склало 68 років поспіль. Він був викладачем найвищого ґатунку, через його лекції та практичні заняття пройшли тисячі студентів, які запам’ятали його як вимогливого і водночас доброзичливого до старанних студентів викладача, який давав не тільки знання, а й уміння багато чого робити власними руками. Всі, хто спілкувався з М.Г. Находкіним, бачили перед собою справжнього професора – інтелігентну, з особливою манерою уважного спілкування, захоплену своєю справою, а також життям людину.
Головним напрямом його наукових пошуків було вивчення різних питань фізики твердого тіла, особливо поверхонь твердих тіл, що було вкрай важливим для розвитку вітчизняної електронної промисловості, яка у 1960-70-ті роки сягнула у нашій країні надзвичайно високого рівня. Зокрема, в лабораторії М.Г. Находкіна було з’ясовано, чому радянські електронні прилади не досягають мініатюрності й ефективності американських – виявилося, що вітчизняний кремній не дуже досконалий і містить домішки лужних металів. Під керівництвом М.Г. Находкіна було розроблено методи очищення цього матеріалу і значно покращено його функціональні можливості, що на той час розглядалось як визначне досягнення радянської науки.
На радіофаці було також розроблено та доведено до промислового виробництва термографи, які могли записувати зображення у реальному масштабі часу і широко використовувались у космічних польотах для розвідувальних цілей та запису інформації, що було також застосовано при розробленні деяких елементів знаменитої «Кольчуги».
Микола Григорович був доктором фізико-математичних наук, професором, який підготував кілька десятків кандидатів наук, серед яких п’ять докторов наук. Його досягнення отримали гідне визнання – він був академіком НАН України (1990 р.), лауреатом Державних премій України в галузі науки і техніки (1970, 1997 рр.), Заслуженим діячем науки і техніки України (1991 р.), повним кавалером ордену «За заслуги» (2004, 2009, 2015 рр.), лауреатом премії імені Н.Д. Моргуліса НАН України, Заслуженим професором Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1995 р.).
Світла пам’ять про Миколу Григоровича Находкіна назавжди збережеться у серцях всіх, хто був знайомий із цією непересічною, принциповою людиною, справжнім патріотом незалежної України.
Прощання з покійним відбудеться 5 липня 2018 року з 12.30 до 13.30 год. у Великому конференц-залі НАН України (м. Київ, вул. Володимирська, 55).