5–6 червня 2018 року в рамках програми виконання спільних дослідницьких проектів Інституту української мови (ІУМ) НАН України й Інституту славістики Польської академії наук (ПАН) «Онлайн-бібліографія світового славістичного мовознавства» та «Лексичні, словотвірні і фразеологічні інновації в сучасних слов’янських мовах» в ІУМ НАН України відбулася Міжнародна наукова школа-семінар «Метамови словників різних типів: будова та застосування».
Офіційними організаторами заходу виступили Інститут української мови НАН України, Інститут славістики ПАН, Польський комітет славістів, Комісія з лінгвістичної бібліографії при Міжнародному комітеті славістів.
 Вступне слово координатора проекту з української сторони доктора філологічних наук, професора Є.А. Карпіловської |
Координатор проекту з української сторони доктор філологічних наук, професор Є.А. Карпіловська минулого року запропонувала поєднати наукові доповіді з проведенням майстер-класів відомих фахівців, орієнтованих на виконання різних мовознавчих завдань. Оскільки минулоріч така форма роботи виявилася плідною та здобула схвалення всіх учасників заходу, цього року було вирішено провести засідання в тому ж форматі.
У роботі школи-семінару взяли участь виконавці проектів із польської та української сторони, а також науковці з інших наукових установ та закладів вищої освіти Києва, Львова, Луцька, Житомира, Слов’янська, Черкас.
Цьогорічна червнева школа-семінар у Києві стала вже п’ятим заходом за час виконання згаданих проектів. Раніше відбулися Міжнародний науковий семінар «Мови Європи в стані оновлення» (20–21 квітня 2016 року, Київ), Міжнародна наукова конференція «Славістика в цифровому просторі» (5–6 вересня 2016 року, Варшава), Міжнародна наукова школа-семінар «Бази даних і системи для потреб сучасного мовознавства» (13–14 червня 2017 року, Київ), міжнародна наукова конференція «Довкола інформаційно-пошукових систем і словотворення» (8 вересня 2017 року, Варшава).
 Вступне слово директора Інституту української мови НАН України доктора філологічних наук, професора П.Ю. Гриценка |
Вступне слово на заході виголосив директор Інституту української мови НАН України доктор філологічних наук, професор П.Ю. Гриценко, який наголосив на перспективності міжнародної співпраці славістів України та Польщі. Він також підкреслив важливість лексикографічних праць для лінгвістичних досліджень і висловив сподівання, що подібна співпраця сприятиме зміцненню традиційної школи лексикографії в Україні та буде корисною під час пошуків нових типів і форм словників.
 Доповідь керівника Лабораторії комп’ютерної лінгвістики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктора філологічних наук, професора Н.П. Дарчук |
Ранкове засідання 5 червня відкрила доповідь керівника Лабораторії комп’ютерної лінгвістики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктора філологічних наук, професора Н.П. Дарчук (Київ) «Інформаційні ресурси тезаурусотворення», що стосувалася досвіду укладання електронного тезауруса української мови на базі власних розробок і напрацювань у галузі комп’ютерної лінгвістики.
 Доповідь координатора спільних проектів із польської сторони доктора П. Ковальського (Варшава) |
Доповідь координатора спільних проектів із польської сторони доктора П. Ковальського (Варшава) «Конфронтативний опис польської та словенської мовної термінології» торкалася теоретичних проблем опису лінгвістичної термінології у сучасних словниках.
 Доповідь доктора М. Фастина (Варшава) |
Доктор М. Фастин (Варшава) у доповіді «Методологія розроблення словникових ремарок на прикладі неологізмів С. Лема» основну увагу приділив практичним питанням ремаркування нових слів у словнику неологізмів С. Лема, над яким він працює.
В.В. Жуковська (Житомир) у доповіді «Структура і принципи укладання навчального англо-українського словника академічного мовлення (пілотний проект)» поділилася досвідом укладання двомовного словника, що надає інформацію про специфіку англомовного академічного письмового мовлення, зокрема про англійські відповідники певних конструкцій, формул мовного етикету, що вживаються в українському науковому дискурсі.
Я. Банасяк (Варшава) у доповіді «Синтаксичні властивості безсполучникових показників причиново-наслідкових відношень у польській та болгарській мовах у лексикографічному аспекті» представив компаративне дослідження ремаркування причиново-наслідкових зв’язків у польській і болгарській лексикографічній традиціях.
 Доповідь кандидата філологічних наук доцента В.Ф. Старка (Луцьк) |
Кандидат філологічних наук, доцент В.Ф. Старко (Луцьк) у доповіді «Проблеми метамови в англомовній лексикографії» висвітлив проблеми метамови в англомовній лексикографії, познайомив присутніх із відмінностями в структурі лінгвістичного опису словників англійської та української мови, означив принципи роботи укладачів провідних словників англійської мови (Oxford Publishing, Longman, Webster) із аудиторією користувачів словників.
 Доповідь-презентація старшого наукового співробітника Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України кандидата фізико-математичних наук О.Д. Кочерги (Київ) |
Вечірнє засідання тривало у форматі доповіді-презентації «Проблеми укладання сучасних термінологічних словників» старшого наукового співробітника Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України кандидата фізико-математичних наук О.Д. Кочерги (Київ). Свою увагу вчена зосередила на спільно укладених із Є. Мейнаровичем «Українсько-англійському словнику природничих термінів із префіксом не-» (Київ, 2000) та «Англійсько-українсько-англійському словнику наукової мови (Фізика та споріднені науки)» у двох частинах (Вінниця, 2010). О.Д. Кочерга представила результати системного вивчення природничих терміносистем української мови, висвітлюючи їхні вади та пропонуючи терміни, що є більш властивими автентиці українського мовомислення. Ці терміни дослідниця знаходить у текстах, а також у словниках 1920–1930 років. Запропонований дослідницею матеріал викликав жваву дискусію серед присутніх, що доводить актуальність і запитаність теми, яку О.К. Кочерга порушила у своїй доповіді.
 Доповідь доктора філологічних наук, професора М.В. Жуйкової (Луцьк) |
Ранкове засідання 6 червня відкрила М.В. Жуйкова (Луцьк) із доповіддю «Лексикографічне опрацювання дієслів: старі труднощі, нові тенденції», в якій розкрила проблеми опису дієслів у тлумачних словниках української та інших мов. Доповідачка звернулася до аналізу тлумачення дієслів чекати/очікувати, показавши різні підходи укладачів словників до опису їхньої семантики.
Л.В. Сегін (Слов’янськ) у доповіді «Українська пунктуація: здобутки, проблеми, перспективи опису та кодифікації» подав глибокий аналіз історії формування української пунктуації, а також відзначив здобутки, проблеми та перспективи її опису і кодифікації у спеціальних посібниках навчально-методичного спрямування та в «Українському правописі».
О.М. Тищенко (Київ) в доповіді «Лексична картотека: проект електронної системи» представила проект спеціальної комп’ютерної «Лексичної картотеки української мови», відзначила тяглість традиції роботи зі впорядкування лексики в Національній академії наук України від паперової лексичної картотеки, створеної в 1918 році, до сучасного електронного ресурсу, що міститиме як архівну так і новітню картотеку слів, наголосила на важливості створення такого проекту як бази й інструменту для укладання словників української мови ХХІ ст.
Ю.В. Романюк (Київ) у доповіді «Склад метамови «Пояснювального граматичного словника українських дієслів» запропонувала формат статті нового типу граматичного словника – пояснювального, який унаочнював би не лише граматичну, а й лексичну семантику дієслівної лексики.
О.А. Дюндик (Київ) у доповіді «Паралельний корпус текстів як джерело для укладання словника мови перекладача (на матеріалі перекладів А. Перепаді)» представила проект паралельного корпусу творів А. Камю в перекладі А. Перепаді та продемонструвала можливості такого корпусу під час укладання словника мови перекладача.
Координатор проекту з української сторони доктор філологічних наук, професор Є.А. Карпіловська (Київ) виступила з доповіддю «Засоби експлікації семантики у морфемних та словотвірних словниках», у якій розкрила можливості й особливості представлення семантики слів у словниках цих типів.
 Старший науковий співробітник відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України кандидат філологічних наук Г.М. Дидик-Меуш (на фото - зліва) |
На вечірньому засіданні 6 червня з доповіддю-презентацією «Фундаментальний «Cловник української мови XVI – першої половини XVII ст.» як платформа для коротких історичних словників: історія мови і комбінаторика» виступила старший науковий співробітник відділу української мови Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України кандидат філологічних наук Г.М. Дидик-Меуш (Львів). Доповідачка познайомила присутніх з етапами й особливостями роботи львівських лексикографів над історичним «Словником української мови XVI – першої половини XVII ст.», докладно зупинилася на власній концепції створення історичного словника лексичної сполучуваності. Реалізацію цієї концепції вона продемонструвала на прикладі історичного словника сполучуваності назв природних об’єктів ландшафту «Українські краєвиди XVI–XVIII століть» (Львів, 2015).
У підсумковому слові координатори проектів «Онлайн-бібліографія світового славістичного мовознавства» і «Лексичні, словотвірні та фразеологічні інновації у слов’янських мовах» доктор П. Ковальський і доктор філологічних наук, професор Є.А. Карпіловська подякували всім учасникам Міжнародної наукової школи-семінару за виголошені різнопланові доповіді та жваве їх обговорення, підкреслили важливість розвитку співпраці науковців України й Польщі та висловили сподівання на те, що такі школи-семінари в Інституті української мови НАН України перетворяться на добру традицію, оскільки вони збагачують учасників новими знаннями про мову і надають можливості для професійного обговорення наукових здобутків.
На фотографіях нижче – учасники Міжнародної наукової школи-семінару «Метамови словників різних типів: будова та застосування»
За інформацією ІУМ НАН України