27–30 серпня 2018 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка тривала VІ Міжнародна науково-практична конференція «Нанотехнології та наноматеріали» (НАНО–2018).
Організаторами цьогорічної конференції, котра присвячувалася 100-річчю Національної академії наук України, стали Інститут фізики НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Туринський університет (Італія), Університет П’єра та Марії Кюрі (Франція) і Тартуський університет (Естонія) – за підтримки консорціуму EEN-Ukraine. Конференцію НАНО–2018 відвідало понад 500 науковців із 35 країн світу, а загалом зареєструвалося близько 850 учасників.
Цей масштабний захід складався одразу з кількох подій – власне конференції та спеціальної секції INNOVATION 2018, сфокусованої на написанні інноваційної стратегії України й обміні досвідом із міжнародними експертами щодо побудови інноваційної інфраструктури.
 Загальне фото учасників конференції біля центрального входу Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
Під час урочистого відкриття заходу учасників привітали віце-президент НАН України академік Анатолій Загородній і ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка академік Леонід Губерський.
Зі вступними словами до присутніх звернулися також завідувач відділу когерентної і квантової оптики Інституту фізики НАН України академік Леонід Яценко та керівник локального організаційного комітету конференції НАНО–2018, завідувач відділу міжнародної наукової та інноваційної діяльності, трансферу технологій та захисту інтелектуальної власності цього ж інституту кандидат фізико-математичних наук Олена Фесенко.
На адресу учасників зібрання надійшло офіційне привітання від заступника Міністра освіти і науки України Максима Стріхи. Крім того, організатори конференції отримали вітання з роком Раманівської спектроскопії від видатного фізика й оптика, доктора Андреаса Отто (Німеччина), який, зокрема, відзначив важливість проведення подібних заходів. «Нанотехнології стають важливим напрямом у фізиці, хімії та медицині. Ви маєте пишатися тим, що робите внесок в цю галузь науки...», – йшлося в його зверненні.
 Вітальне слово віце-президента НАН України академіка Анатолія Загороднього |
 Вітальні слова академіків Леоніда Губерського та Леоніда Яценка |
Пленарне засідання розпочалося з виступу професора Тиміша Охучанського (Китай), присвяченого новим наноструктурним матеріалам, що застосовуються як біоактивні агенти. Професор Ельмар Петров (Україна) розповів про суперобмінне нерезонансне тунелювання з використанням молекулярних нанодротів. Доктор Сергій Якунін (Швеція) презентував свої дослідження лазерної генерації в тонких перовскітових плівках. Виступ професора Відмантаса Гулбінаса (Литва) стосувався технології відслідковування дрейфу носіїв заряду в напівпровідних одностінних вуглецевих нанотрубках. Професор Олег Дмітрієв (Україна) презентував свої дослідження затримки переносу енергії між J-агрегатами люмінесцентних барвників. Професор Збіґнєв Лесніковський (Польща) виступив із доповіддю про застосування кластерів бору в наноконструкціях, у якій продемонстрував сучасний стан і окреслив перспективи досліджень за цим напрямом. Завершила пленарну сесію доктор Ганна Морозовська (Україна) з дослідженням температурних ефектів у тонких сегнетоелектричних плівках.
 Учасники конфереції слухають доповіді пленарної сесії |
Загалом учасники конференції у своїх виступах торкнулися багатьох актуальних напрямів нанонауки, серед яких: нанокомпозити й наноматеріали, нанохімія та біотехнології, наноструктурні поверхні, нанофізика, нанооптика і фотоніка, наноплазмоніка та поверхнева підсилена спектроскопія.
Секцію «Нанохімія та біотехнології» було представлено такими дослідженнями як: метод аналізу структурно-динамічних властивостей реакційних центрів різних видів бактерій; порівняння впливу водорозчинних фулеренів С60 та інгібітора протеїнкінази на ракові пухлини в печінці щурів; удосконалення амперометричного біосенсора з використанням халькогеніду, оксидів та мікро/наночастинок металів у полімерній матриці тощо.
У секції «Нанокомпозити та наноматеріали» було представлено роботи щодо: мікробіологічних методів оцінювання параметрів наночастинок оксидів металів; синтезу карбонових нанотрубок і графенових систем з метою створення гібридних матеріалів для багатофункціональних застосувань; програмованого синтезу нанорозмірних частинок неорганічних іонообмінників у пористих полімерах; полімер-графенових тернарних люмінесцентних композитів; синтезу наночастинок CeO2 та вивчення їхньої біосумісності та біоактивності; створення динамічних фотоперемикальних наноматеріалів із наночастинок металів платинової групи та невеликих плазмонних наночастинок; нових оптичних нанокомпозитів на основі іонних рідких кристалів і багатого іншого.
У секції «Нанофізика» учасники конференції доповідали, зокрема, про: деформовані моделі Бозе-газів та їхній «дуалізм»; спін-орбітальну взаємодію в проводах ядро-оболонки InSb та у InSb-нанотрубках; дослідження різних режимів роботи спін-обертального мікрохвильового детектора; вплив хіміко-електронного перетворення енергії в нанопорошкових системах на основі ZrO2.
У секції «Наноструктурні поверхні» було представлено результати: оптичної спектроскопії шаруватих подвійних гідроксидів; використання високопоглинальних електронних гармат для отримання керамічних наноструктурованих тонких плівок; створення нової технології багатошарової графенної наноструктуризації для біосенсорів і оптоелектронних приладів; досліджень гнучких графенних плівок, легованих молекулами барвника, та їхнього використання для електрохімічного зондування нітритів та інші матеріали.
Учасникам міжнародної конференції НАНО–2018 було запропоновано долучитися до англомовної екскурсії Києвом – наймальовничішими вулицями центру столиці України й історичної частини міста. Крім того, член організаційного комітету НАНО–2018 і випускник Київського національного університету імені Тараса Шевченка Микола Чайка провів екскурсію головним (червоним) корпусом своєї альма-матер – історичною архітектурною пам’яткою України ХІХ ст.
Усі дні міжнародної конференції НАНО–2018 сповнювалися жвавими науковими дискусіями й обговореннями. Загалом упродовж роботи конференції було виголошено близько 100 усних і оприлюднено понад 600 стендових доповідей. Першого дня тривала спеціальна сесія, присвячена написанню інноваційної стратегії України та змаганню провідних вітчизняних наукоємних та інноваційних стартапів.
 Гарячі дискусії за участі молодих науковців |
 Під час постерної сесії |
На офіційній церемонії закриття конференції було підбито підсумки заходу й обговорено плани на майбутнє. Перед ученими виступили академік Леонід Яценко та голова організаційного комітету конференції кандидат фізико-математичних наук Олена Фесенко.
 Відділ міжнародної наукової та інноваційної діяльності, трансферу технологій та захисту інтелектуальної власності Інституту фізики НАН України |
За підсумками конференції статті всіх її учасників буде опубліковано в журналі з відкритим доступом «Nanoscale Research Letters» (імпакт-фактор – 3.13) та інших фахових виданнях – «Applied Nanoscience» (імпакт-фактор – 2.99), «Molecular crystals and liquid crystals» (імпакт-фактор – 0.63), «The European Physical Journal Plus» (імпакт-фактор – 2.24), а також у книзі статей матеріалів конференції видавництва «Springer», що публікується щорічно – починаючи з 2012 року.
 |
«Наша конференція невпинно росте та розширює свою географію. Цього року у ній взяли участь представники понад 35 країн. Про популярність і важливість заходу свідчить також той факт, що за 6 років історії його учасники опублікували близько 600 статей у відомих наукових журналах, а минулорічні статті навіть не увійшли до однієї книги, тому видавництво Springer опублікувало їх двома томами вибраних статей у фізичній серії. Приємно бачити, що наші зусилля сприяють плідній кооперації між ученими з усього світу, багато з яких познайомилися на наших конференціях і тепер працюють над спільними проектами та дослідженнями», – зауважила засновниця й голова локального комітету конференції НАНО–2018 кандидат фізико-математичних наук Олена Фесенко.
Проведення заходу уможливили злагоджена робота членів організаційного комітету та тісна взаємодія між співорганізаторами. У цьому році основними організаційними питаннями опікувалися Інститут фізики НАН України та Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Це – чудовий приклад співпраці між академічною науковою установою та закладом вищої освіти. У цілому, конференція НАНО–2018 стала важливою подією для української науки та сприяла налагодженню контактів між ученими з різних країн.
Усі фото із заходу доступні за лінком:
http://nano-conference.iop.kiev.ua/nano18photos.html.
За інформацією Інституту фізики НАН України