Про погодні умови, яких слід очікувати в жовтні та листопаді поточного року, а також про прогноз погоди на прийдешню зиму розповіла завідувач відділу кліматичних досліджень та довгострокового прогнозу погоди Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України (УкрГМІ) доктор фізико-математичних наук, професор Вазіра Мартазінова – під час прес-конференції в інформаційному агентстві «Укрінформ», що відбулася 2 жовтня 2018 року.
За словами вченої, моделей довгострокового прогнозування погоди у світі зовсім небагато. Аби розроблену модель визнали та практично впровадили, потрібно впродовж багатьох років її випробовувати та вдосконалювати. Вазіра Мартазінова займалась удосконаленням своєї моделі близько 40 років і тепер може з упевненістю стверджувати, що прогноз погоди, отримуваний з її допомогою, цілком себе виправдовує і вважається надійним. На відміну від інших подібних моделей, які існують нині у світі, українська модель є не сезонною (з окресленням загальної синоптичної картини для певного тривалого часового проміжку), а деталізованою за днями. Ця модель вийшла на стратегічний рівень прогнозування, і якщо описувані нею процеси й змістяться (адже нормальною для таких прогнозів є похибка 2 дні в один чи інший бік), то динаміка все одно збережеться.
Як зазначила дослідниця, погоду 2 жовтня та найближчих днів можна схарактеризувати як тривку. Її спричинено циклоном, котрий сформувався над Середземним морем. Його просуванню на схід перешкоджає стійка область високого тиску. Причому погодна картина не змінюється з висотою – вона є однаковою як для найнижчих шарів атмосфери, так і для стратосфери (а це – 12–16 км над рівнем моря). Така циклонічна діяльність принесла дощову погоду на захід України і суху – на її схід.
Інформуючи про погоду впродовж усього жовтня 2018 року, Вазіра Мартазінова зауважила, що загальна температурна картина цього місяця передбачається досить нестійкою. У другій половині жовтня очікується відчутне похолодання, яке насуватиметься на Україну з північного сходу. Тому саме в північно-східних областях температурний стовпчик опуститься найнижче порівняно з іншими регіонами країни. Кількість опадів має бути нижчою від норми – середніх багаторічних значень, – тому аграріям, у цілому, без проблем вдасться зібрати врожай. Учена також надала деталізований прогноз погоди на жовтень для Києва та Київської області. Так, у першій декаді місяця очікується неодноразове похолодання: нічні температури будуть досить низькими, аж до заморозків на ґрунті. Потішити ясною і теплою погодою жовтень обіцяє з кінця другої декади – це буде своєрідна «передишка між літом та осінню». Третя декада відзначиться різким похолоданням до –6…8°С уночі. Таким чином, до середини жовтня температурний режим буде досить високим для цієї пори року. Опадів переважно не передбачається, хіба що незначні. Вони припадуть уже на другу половину місяця. У другій половині жовтня опади очікуватимуться місцями по всій Україні, рухаючись із заходу на схід, і посиляться, як прогнозують науковці, у проміжку між 20 і 24 жовтня. У цей же час, наприкінці місяця, на Київщину чекає початок зимових погодних процесів. Похолодання очікується близько –10°С у нічні години і збережеться на початок листопада.
Листопад до певної міри повторить особливості жовтня, проте його погодним умовам будуть притаманні нестійкість і мінливість. Денна температура до третьої декади триматиметься переважно на позначці 7–10°С. Однак уже наприкінці місяця відбудеться істотне її падіння, навіть нижче нуля у денний і нічний час. Можливі опади у вигляді мокрого снігу та дощу. Якщо сніжитиме, то сніговий покрив буде незначним.
Що ж стосується зими, то, за словами Вазіри Мартазінової, вона буде не аномально холодною, як про це зараз пишуть деякі ЗМІ. Усереднена картина українських зимових погодних умов перевищуватиме норму, але це не означає, що утеплюватися не потрібно: короткочасні морози, які прогнозуються лише в окремі дні, будуть досить відчутними. Основне похолодання (до –10°С і нижче – вночі) очікується на початку та наприкінці грудня, причому холод затікатиме на територію України із північного заходу. Всередині першого зимового місяця температура підвищиться по всій території України до плюсових температур удень. Можливо, під Новий рік і після нього, у першій декаді січня, відбудеться неодноразове короткочасне різке похолодання – до –15°С і нижче вночі та ниже –5…–7°С удень. Із другої декади знову потепліє до слабких плюсових температур удень.
Лютий буде досить м’яким відносно попередніх зимових місяців – він розпочнеться й завершиться плюсовими температурами. Хоча, в середині місяця можливі неодноразові зниження середньодобової температури до –5°С і нижче. Як продемонстрували останні 18 років, у лютому в більшості випадків можливі короткочасні різкі похолодання. Проте, за словами Вазіри Мартазінової, наведені показники температур і кількості опадів для січня й лютого потребують уточнення, яке вдасться здійснити ближче до початку зими. Перепади температур при похолоданні, як наголосила вчена, можуть сягати 10 градусів, що негативно позначатиметься на стані здоров’я людей, чутливих до метеозмін.
Картині зимових опадів теж буде властива різноманітність. Вони випадатимуть у вигляді мокрого снігу або дощу. Сніг же вкриватиме ґрунт уже після настання морозів, що створить не надто сприятливу ситуацію для сільського господарства, оскільки від цього постраждає частина посівів озимих культур.
Підсумовуючи, спікерка зазначила, що перша половина зими буде холоднішою за другу. У цілому ж, зима 2018/2019 вирізнятиметься м’якістю і, можливо, закінчиться швидше. Сніг вкриватиме землю лише в окремі дні. Загалом опадів не поменшає, проте вони збережуть свій екстремальний характер, спричинений протистоянням двох потужних кліматичних процесів – глобального потепління та похолодання атмосферної циркуляції.
Між іншим, на думку фахівців, українцям час звикати до нового режиму чергування пір року, а також до їх зміщення. Перехідні сезони подовжаться: наприклад, весна наставатиме раніше, у лютому, і триматиметься аж до середини червня. Найважчим весняним місцем залишатиметься квітень – з огляду на дефіцит вологи. Літо скоротиться до двох місяців і триватиме від середини червня до середини серпня. З 16–17 серпня відтепер починатиметься осінь. Вона, як і весна, буде довшою, але, на відміну від весни, м’якшою. Цікаво, що листопад стає найм’якшим осіннім місяцем. А взимку погода змінюватиметься настільки різко, що час від часу можна буде спостерігати прояви всіх 12 місяців.
Як підкреслює Вазіра Мартазінова, Україна за своїми погодними умовами суттєво відрізняється як від західних, так і від східних сусідів, оскільки ці умови мають не стільки атмосферне походження, скільки, як припускається, геофізичне. Територія України добре прогрівається впродовж усього року, і це прогрівання не залежить від температури атмосферного повітря. Це явище потрібно дуже серйозно досліджувати, переконана вчена. Скоріш за все, воно спостерігається у нас лише тимчасово і, з одного боку, призводить до пересушування українських земель, а, з іншого, якщо воно зникне, це може бути навіть гірше, оскільки ми не звикли до великих холодів (більше про це дізнавайтеся з весняної прес-конференції Вазіри Мартазінової в інформаційному агентстві «Укрінформ»: https://youtu.be/rjJRPAAB9TY).
Відповідаючи на запитання журналістів, присутніх на прес-конференції, Вазіра Мартазінова розповіла, що зараз працює над розширенням передбачуваності своєї моделі довгострокового прогнозування погоди до 4 і 6 місяців. Ця робота стала можливою завдяки виявленій ученою закономірності, що синоптичні процеси мають здатність повторюватися с двомісячною квазіперіодичністю. Це суттєво змінює попередні уявлення, за якими вважалося, що циклони «живуть» не довше 5–7 днів.
Новацією науковців відділу кліматичних досліджень та довгострокового прогнозу погоди УкрГМІ є також розроблене ними агрозонування території України, що дає змогу з надзвичайно високою точністю прогнозувати погоду для потреб сільського господарства. У межах кожної агрозони синоптичні умови (температура, опади) змінюються синхронно для різних її частин.
Більше дізнавайтеся з відеозапису прес-конференції: https://youtu.be/x_Al4enn8Nw.
Ілюстрації – з відкритих Інтернет-джерел