Нещодавно на сторінках міжнародного громадсько-політичного тижневика «Дзеркало тижня» (Випуск №11, 23-29 березня 2019 року) вийшла стаття вченого секретаря Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидата технічних наук Володимира Хаустова і старшого наукового співробітника цієї ж установи кандидата економічних наук Віталія Венгера під назвою «Металургія України» .
Металургія є однією з найбільших галузей вітчизняної економіки, яка виробляє сировину для машинобудування, транспортної та будівельної промисловості. Про це йдеться на початку публікації.
Після здобуття незалежності Україна успадкувала від колишнього СРСР потужний гірничо-металургійний комплекс, який за своїми масштабами становив понад 35% колишнього загальносоюзного гірничо-металургійного комплексу. Проте глибока й затяжна економічна криза 1991–1995 років, розрив економічних зв’язків між колишніми споживачами і металургами України, дефіцит обігових коштів унаслідок інфляції та неплатежів, згортання бюджетного фінансування, тиск потужних конкурентів на внутрішньому й зовнішньому ринках, дефіцит керованості розриву технологічно пов’язаних підприємств призвели до погіршення фінансово-економічних показників і різкого скорочення темпів зростання металургійного виробництва. Зокрема, за цей період обсяги виплавки чавуну скоротилися на 52,4%, сталі — на 53,4%.
Чи вдалося вітчизняній металургійній галузі подолати фінансову й структурну кризи? Які здобутки і втрати мають виробники металопродукції за період незалежності України? Чим нині живе металургійна галузь нашої держави? Які потужності має? Чи здатна конкурувати на світовому ринку чорних металів?
Відповіді на ці й інші важливі запитання – у повній версії статті вчених Академії за посиланням: https://dt.ua/promyshliennost/metalurgiya-ukrayini-306344_.html