18 березня 2019 року в інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулася прес-конференція завідувача відділу кліматичних досліджень та довгострокового прогнозу погоди Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України (УкрГМІ) доктора фізико-математичних наук, професора Вазіри Мартазінової – з теми: «Якою буде весна–2019?».
Розпочинаючи захід, учена розповіла про зміни клімату та глобальне потепління. «Глобальна температура почала підвищуватися ще 1911 року, але близько 1940 року це підвищення призупинилося та стабілізувалося. Пауза в цьому процесі тривала до 1975-1978 років, після чого потепління продовжилося. Крім другого підвищення глобальної температури, яке відчули всі земляни, дослідники відзначають і другу паузу, що розпочалася 1998 року і з перервою на 2015-2016 роки триває досі.
Наразі атмосферні процеси по всій планеті відбуваються на дуже високому температурному тлі. Із засобів масової інформації ми дізнаємося, як правило, лише про один чинник, який до цього призвів, а саме – про антропогенний. Проте активні викиди парникових газів беруть початок після 1940 року, тоді як глобальне підвищення температури – на майже 30 років раніше. Слід зазначити, що спостережувана нині пауза у процесі глобального потепління пояснюється тим, що підвищення температурного режиму стримується холодною атмосферною циркуляцією. Це дає підстави припускати, що період другої паузи протриває ще близько 10 років.
Коли процес знову зрушить із місця – передбачити його вплив буде досить важко. Проте можливі різні варіанти розвитку подій. Або підвищення температури надовго зупиниться на одному рівні, і для нас це добре, оскільки ми вже трохи підлаштувалися до кліматичних умов, у яких нині живемо. Або температура почне знижуватися, і для людства це теж добре, бо й ці умови для нього відомі та не є небезпечними. Або температура почне підвищуватись, і це найбільш напружений момент. Власне кажучи, нинішня пауза змусила вчених усього світу замислитися над сценаріями подальшої зміни глобальної температури. На сьогодні всі кліматичні моделі розроблено з урахуванням передусім зміни вмісту вуглекислого газу в атмосфері. Водночас, не варто забувати про геофізичні чинники глобального потепління. Цілком можливо, що його вплив дуже недооцінюють, а він може бути не слабшим, ніж антропогенний. Зміни клімату відбувалися впродовж усієї історії Землі, і зупинити їх неможливо, адже це природний процес.
Такий «конфлікт» глобального потепління з глобальною атмосферною циркуляцією призводить до виникнення екстремальних погодних явищ на зразок ураганного вітру, який пронісся територією України 10-11 березня цього року та накоїв немало лиха. З іншого боку, не можна сказати, що екстремальних погодних явищ побільшало, проте, без сумніву, вони набули більшої активності й несуть більше ризиків і загроз. Хоча порівняно з багатьма іншими країнами світу Україна поки що перебуває в досить сприятливій кліматичній ситуації.
Ще один надзвичайно важливий момент, який відтепер варто мати на увазі, – активність атмосферної циркуляції з висотою посилюється, тоді як раніше, з висотою від поверхні землі атмосферна циркуляція згладжувался. Як наслідок цього, синоптичні процеси, що спостерігаються близько біля поверхні землі, підтримуються процесами на більших висотах, і, таким чином, зростає кількість екстремальних погодних умов. Тому наші дослідження екстремальних погодних умов зараз спрямовано на вивчення зміни загальнох циркуляції атмосфери у тропосфері та стратосфері.
Перш ніж перейти до прогнозу погоди в Україні на поточну весну, вчена зауважила, що порівняно з показниками 1961–1990 років: березнева температура в усіх регіонах нашої держави зросла на 1–1,5°С; квітень став найважчим за погодними умовами місяцем – сухим і спекотним, що негативно впливає на сільське господарство (опади випадають в обсягах, нижчих за середні багаторічні значення); травень же переважно залишився у межах попередніх значень вологості й температури, компенсуючи недоліки квітня достатньою кількістю опадів.
Вазіра Мартазінова звернула увагу присутніх на те, що станом на третю декаду березня 2019 року за Поволжям розташовується область високого тиску, де тривають, відповідно, антициклональні процеси. Вона блокує циклон, який швидко рухається у бік території України із Західної Європи та несе з собою екстремальні погодні ситуації – дощі й поривчасті вітри. Протистояння циклону й антициклону над Україною триває, до того ж, на тлі все ще досить низьких нічних температур над Арктикою – близько –40°С. Отже, в цей період температурний режим є нестійким і супроводжується опадами.
Згідно з прогнозом, складеним співробітниками відділу кліматичних досліджень і довгострокового прогнозу погоди УкрГМІ, кінець березня й початок квітня позначаться короткостроковим похолоданнями, можливо, до заморозків, які, однак, не встигнуть завдати великої шкоди сільському господарству. Цьому сприятимуть і опади, які передуватимуть зазначеному похолоданню.
Опади очікуються і в перші дні квітня. Однак у цілому цей місяць буде сухим, особливо у другій половині. У межах середньої місячної норми опади випадатимуть на Волині, Закарпатті, Буковині, у Львівській, Тернопільській, Рівненській, Івано-Франківській, Київській, Черкаській, Полтавській, Сумській та Чернігівській областях і в Автономній Республіці Крим. Решта ж регіонів відчуватимуть дефіцит вологи. Приблизно з 10 до 20 квітня температурний режим суттєво підвищиться і залежно від рівня хмарності максимальна денна температура повітря сягатиме від +20…22°С, в окремі дні – вище +25°С. Середньомісячну температуру повітря очікуємо вище норми до 2–3°С по всій території України.
Високими температурами позначиться і початок травня. З 20-х чисел можливе зниження температури близько до норми, але до заморозків справа не дійде. Водночас, травнева середньомісячна температура, як і квітнева, на 2–3°С перевищуватиме норму і складе +15…18°С. Зате випадіння опадів у цьому місяці буде достатнім. Більше за місячну норму, або ж понад 120% норми опадів, отримають Волинь, Рівненська, Хмельницька, Вінницька та Черкаська області. Опади в межах 80% норми місячної суми можливі на Миколаївщині, Херсонщині, Запоріжжі, Донбасі та в Криму. На решті території опади перебуватимуть у межах норми (від 80–120%). В окремі дні можливі шквальні вітри, короткочасні зливові дощі й навіть град.
Така ж погодна картина буде характерною і для першої половини червня, після чого розпочнеться літо. «Слід підкреслити, що нові кліиатичні умови формують нестійкий температурний режим протягом місяця. У зв’язку з цим, для першої половини червня, як показали наші дослідження, найімовірніші значення температури повітря спостерігаються в межах норми й нижче норми. Тому, як правило, літні процеси починаються з другої половини місяця. Для кінця літнього сезону було виявлено закономірність у температурному режимі: з другої половини серпня температура повітря різко знижується і попередня температура вже не відновлюється. Загалом, осінь тепер хоч і рання, зате довга й дуже сприятлива для сільського господарства оскільки додався майже місяць помірних погодних умов, теплих і вологих», – сказала Вазіра Мартазінова.
На завершення прес-конференції вчена наголосила, що українська методика довгострокового прогнозування погоди (до трьох місяців) є унікальною та не має аналогів у світі. Вона довела свою ефективність і останнього разу, коли виправдався прогноз учених УкрГМІ щодо м’якої та сніжної зими 2018/2019. «Дуже прикро, що держава не дає достатньо грошей на науку, бо Україна – країна конкурентоспроможна та перспективна у сфері науки, і ми, вчені, все ще є та працюємо на міжнародному рівні. У своїй галузі досліджень ми помітні в світі, оскільки пропонуємо якісний продукт, яким варто користуватися», – підсумувала Вазіра Мартазінова.
Відеозапис прес-конференції дивіться за посиланням: https://youtu.be/WrCV2LrN1hI.