У статті розкриваються питання уніфікації людей, аспекти розрізнення карнавальної культури та феномена «сучасного видовиська», як зрежисованого дійства, домінування пасивного споглядання.
 |
Тарас Лютий відзначає: «Уже минуло понад півстоліття, як французький філософ, митець і громадський діяч Ґі-Ернест Дебор написав книжку «Суспільство спектаклю» (1967). Її визначальну тезу можна було б охарактеризувати так: усі ми незчулися, як виявилися навіть не в жорстких умовах реальної політики (макіавелізм), а залученими в нескінченні шоу (спектакулярність). Це означає, що сьогоденне життя дедалі більше нагадує шерег видовищ, які більшість із нас давно сприймає як належне. Наші мрії й уявлення, часом компенсуючи брак задоволення, творять нехай і примарну, але якусь «кращу» реальність. Зауважмо вагу не переживань, а виображень. Хтось удало підмітив, що можна отримати зиск, коли такі спектаклі розігруються не в головах окремих індивідів, а для всіх представників суспільства. Зрештою, сила видовища вимірюється вмінням заворожити глядача. Так формується переконання: допоки щось не з’явилося в медіа, годі думати, що воно направду сталося. Тоді й інсценування є процедурою з перетворення всього вдаваного на справжнє, у якій спектакулярні образи стають елементами згуртування».
«Виникає ситуація, коли візуальне споживання переважає бодай і матеріальне. Образи нав’язують людині той спосіб життя, який сприймається як такий, що ось-ось утілиться чи здійсниться, бо несе таку бажану втіху. Щоправда, ця насолода приховує репресивність. І нехай популістська обіцянка назавтра перетворюється на пшик, напоготові нова порція образів, які знову відтермінують задоволення. А для того, хто зненацька «прокинеться» від візуального сну й захоче виявити свою рішучу незгоду, знайдеться спеціальний підхід. Невдоволення перетворять на бажаний для наслідування образ і запропонують спожити. Роздратування неодмінно пов’язуватимуть із «зубожінням» та «бідканням» і далі на цьому спекулюватимуть», – окреслює сучасний стан (в тому числі, українського суспільства) Тарас Лютий.
Повний текст статті – за посиланням:
https://m.tyzhden.ua/column/228979
За інформацією часопису «Український тиждень»