Пленарне засідання почалося з вітального слова академіка НАН України Валерія Смолія, яке зачитав директор Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України член-кореспондент НАН України Анатолій Єрмоленко. На початку читань були презентовані видання: книга Мирослава Поповича «Філософія свободи» та збірник статей «Філософські діалоги 2018. Бути людиною (пам’яті Мирослава Поповича)», підготовлені за результатами Перших читань.
Першим з доповіддю виступив директор Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України член-кореспондент НАН України Анатолій Єрмоленко, який акцентував увагу на цінностях свободи та відповідальності у філософії Мирослава Поповича. Програмна доповідь охопила множину вимірів творчості та історії життя Мирослава Поповича. Професор кафедри Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, академік Національної академії мистецтв України Вадим Скуратівський у своїй видовищній доповіді звернувся до окремих епізодів життя Мирослава Поповича, яскраво проілюструвавши його чутливість до теми свободи і відповідальності людини у радянський період та за доби Незалежності. Історичного контексту біографії видатного філософа торкнувся і голова правління товариства «Знання» член-кореспондент НАПНУ, Василь Кушерець, який змалював історію України ХХ століття як Голгофу українського народу.
 |
Старший науковий співробітник відділу історії філософії України Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України доктор філософських наук Сергій Йосипенко у своїй доповіді про свободу та тоталітаризм звернувся до інтелектуальної біографії Мирослава Поповича. Тема свободи надалі була продовжена у доповіді провідного наукового співробітника Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України доктора філософських наук Сергія Пролеєва, який поставив проблему свободи у протистоянні між публічністю та демагогією, практиками, які дуже часто плутають. Завідувач відділу логіки та методології науки Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України доктор філософських наук Тетяна Гардашук актуалізувала тему академічних свобод, долучившись до сучасних дискусій про реформу освіти та науки. Нарешті, пленарне засідання завершилось виступом провідного наукового співробітника відділу філософської антропології Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України доктора філософських наук Валерія Загороднюка, який розкрив контроверзу лібералізм – соціал-демократія в творчості М. Поповича.
Друга частина читань відзначилась низкою цікавих доповідей. Професор кафедри теоретичної і практичної філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор філософських наук Михайло Бойченко розповів про становлення феномену інтелектуалів у незалежній Україні, яскравим зразком та прикладом якого була і є постать Мирослава Поповича. Професор кафедри теоретичної і практичної філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор філософських наук Вахтанґ Кебуладзе у яскравій доповіді звернувся до відношення свободи, безпеки та солідарності, поставивши низку сучасних актуальних питань. Юрій Іщенко розповів про особливості дискурсу філософії історії.
Дуже цікаву доповідь виголосила старший науковий співробітник відділу логіки і методології науки Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України кандидат філософських наук Наталія Вяткіна, розповівши про неопублікований твір Мирослава Поповича про Туран, історію та культуру тюркських народів.
Незважаючи на довгу та плідну працю, багато питань залишились невисвітленими, що вкотре підкреслює багатогранність особи Мирослава Володимировича та надзвичайну широту його поглядів. Підсумовуючи, можна стверджувати, що читання пам’яті Мирослава Поповича уже стали доброю традицією, яка неодмінно буде продовжена у майбутньому.
За інформацією Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України