У монографії на основі багаторічних наукових досліджень автора і вчених ІЕПСР НАН України вперше у системній формі презентовано нові результати, які стосуються надзвичайно актуальних проблем економіки природокористування та сталого розвитку. Сформульовано базові імперативи та стратегічні напрями раціоналізації всіх сфер ресурсокористування на основі інноваційно-інвестиційної моделі, розкрито методологічні та методичні засади капіталізації природно-ресурсної складової соціально-економічного потенціалу сталого розвитку й інституціонального забезпечення сфери природокористування, природно-техногенної та екологічної безпеки, поводження з відходами та вторинного ресурсокористування в умовах децентралізації влади й посилення євроінтеграційного вектору розвитку України. Запропоновано фінансово-економічний механізм управління територіальними природно-господарськими комплексами та рентні засади модернізації природно-ресурсної сфери.
Уперше з позицій інноваційної методології визначено вартість природного багатства країни, розкрито змістовні ознаки і структуру організаційних, економічних та інституційних механізмів упровадження комплексної економічної оцінки природного багатства територій у процес забезпечення збалансованого природокористування й ефективного управління сталим розвитком держави. Охарактеризовано особливості застосування публічно-приватного партнерства у сфері природокористування та наведено основоположні принципи реалізації цієї моделі на регіональному і локальному рівнях.
Дослідження має фундаментальний характер, базується на широкому аналізі матеріалів і джерел, є піонерним, оскільки містить багато нових, оригінальних ідей. Робота претендує на важливий внесок у становлення такої галузі економічної науки, як економіка природокористування і сталий розвиток, розв’язання актуальних проблем збереження природних ресурсів і довкілля з одночасним екологічно збалансованим природокористуванням.
Видання буде корисним для науковців, педагогічних працівників, фахівців державного управління, місцевих органів влади, неурядових організацій та осіб, які цікавляться проблемами екології, економіки природокористування і сталого розвитку.
* * *
Бібліографічний опис:
Хвесик М. А. Економіка природокористування: вектори розвитку. – К. : ДУ ІЕПСР НАН України, 2019. – 398 с.
* * *
ЗМІСТ
ВСТУП 9
РОЗДІЛ 1
ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА СТАЛИЙ РОЗВИТОК: ФІЛОСОФІЯ, ІДЕОЛОГІЯ, НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНЦЕПТ
1.1. Філософія сталого розвитку та екологічний імператив в управлінні сталим розвитком 21
1.2. Сталий розвиток у контексті суспільно-економічних проблем ХХІ століття 28
1.3. Забезпечення сталого розвитку в Україні 36
РОЗДІЛ 2
ПОТЕНЦІАЛ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
2.1. Основні характеристики й система критеріїв оцінки соціально-економічного потенціалу сталого розвитку України та її регіонів 48
2.2. Методологія формування системи індикаторів ефективності розвитку регіональних соціально-економічних систем 61
2.3. Системно-комплексна оцінка соціально-економічного потенціалу сталого розвитку України 67
РОЗДІЛ 3
ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРИРОДНОГО БАГАТСТВА УКРАЇНИ
3.1. Теоретико-методологічні засади економічної оцінки природного багатства 74
3.2. Вартісна оцінка природного багатства України та її регіонів 94
3.3. Інноваційний концепт використання природного багатства України 126
РОЗДІЛ 4
БАЗОВІ ІМПЕРАТИВИ РАЦІОНАЛІЗАЦІЇ РЕСУРСОКОРИСТУВАННЯ
4.1. Паливно-енергетична самодостатність розвитку національного господарства України на засадах сталого розвитку 138
4.2. Удосконалення системи управління земельними ресурсами 145
4.3. Модель імплементації рентних відносин у систему управління водним господарством 152
4.4. Трансформація системи управління лісовим господарством 160
4.5. Інституціональний розвиток сфери поводження з відходами та вторинного ресурсокористування в Україні на шляху євроінтеграції 172
РОЗДІЛ 5
ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ ТА КОРПОРАТИЗАЦІЯ
ПРИРОДНО-РЕСУРСНИХ ВІДНОСИН
5.1. Інституціональне забезпечення раціонального використання природних ресурсів 180
5.2. Корпоративні відносини в комплексному використанні природних ресурсів 205
5.3. Особливості корпоратизації відносин у сфері використання природних ресурсів 216
РОЗДІЛ 6
КАПІТАЛІЗАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ
6.1. Головні ознаки капіталізації природних ресурсів 247
6.2. Фінансово орієнтоване управління природними ресурсами 254
6.3. Структурні складові інститутів капіталізації природних ресурсів 258
6.4. Алгоритм забезпечення управління капіталізацією природних ресурсів 270
РОЗДІЛ 7
ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННА ТА ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА
В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ
7.1. Онтологія та генезис екологічної безпеки 278
7.2. Основні прояви екологічних ризиків та загроз в умовах глобалізації 306
7.3. Інституціоналізація екологічної безпеки 311
7.4. Концептуальні засади, принципи та сценарії створення моделі екологічної безпеки сталого розвитку 323
7.5. Фінансові пріоритети інституціоналізації екологічної безпеки на засадах сталого розвитку 337
РОЗДІЛ 8
МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ ПРИРОДНИМИ РЕСУРСАМИ
В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ
ТА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ
8.1. Концепт формування фінансово-економічного механізму проектного управління територіальними природно-господарськими комплексами 339
8.2. Структура євроінтеграційного механізму децентралізованого управління природними ресурсами 352
8.3. Рентна складова фінансово-економічного механізму децентралізованого управління природними активами 358
ВИСНОВКИ 363
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 381
За інформацією ІЕПСР НАН України