Надзвичайно декоративна рослина сакура є, як відомо, національним символом країни сонця, що сходить. Однак аби помилуватись її цвітінням, яке нині триває, не обов’язково вирушати до Японії, адже сакура зростає і на українських теренах. Свою колекцію сакур має і Криворізький ботанічний сад (КБС) НАН України. Про те, яких умов і якого догляду потребують ці рослини, в інтерв’ю програмі «Зелена стратегія» телеканалу «Перший міський» (м. Кривий Ріг) розповіла науковий співробітник відділу інтродукції та акліматизації рослин КБС НАН України Юлія Юхименко.
«Колекція сакури в нашому Саду почала створюватися 2015 року. Висаджено вже 110 екземплярів 5-ти сортів цієї рослини – 'Аколет', 'Роял Бурґунді', 'Кіку-Шідаре', 'Коджо-но-май' і 'Тайхаку'. На батьківщині сакури, в Японії, налічується понад 600 її сортів. Усі вони походять від одного виду – вишні дрібнопильчастої (Prunus serrulata). У природному ареалі махрові (з багатопелюстковими квітками) сорти не зустрічаються, це культивари – справа рук людини. Розмножуються вони штучно, – пояснює вчена.
Так, рослини сорту 'Роял Бурґунді' мають великі пурпурові листки і махрові рожеві квітки. Як і попередній сорт, 'Аколет' є сортом західної селекції, для нього характерні махрові рожево-білі квітки. Рослини цього сорту є найбільш ранніми й найдекоративнішими серед сакур. Сорту 'Кіку-Шідаре' притаманна крона плакучого характеру – зі схиленим додолу гіллям. 'Кіку-Шідаре', 'Коджо-но-май' і 'Тайхаку' – сорти японської селекції, останні два з них – це чагарникові рослини заввишки близько 1,5 м. Кущі сакури 'Коджо-но-май' мають вигнуті пагони і, загалом, досить цікавий габітус (зовнішній вигляд). Рослину рясно вкривають дрібні білі квіточки. Вони не махрові, проте дуже прикрашають кущ, створюючи ефект щойно випалого снігу. Ці сакури найкраще підійдуть для створення мінікомпозицій. Такою ж білосніжною хмаркою вкриваються під час цвітіння й сакури 'Тайхаку': бутони, що з’являються на цих рослинах, спершу мають пурпуровий колір, який згодом змінюється білим».
 |
 |
Як продемонструвала тележурналістам Юлія Юхименко, дерева сакури, що належать до колекції КБС НАН України, представлено штамбовими екземплярами. З таких рослин, за її словами, доцільно створювати алеї та солітери (композиції зелених насаджень, які складаються з окремо розташованих рослин), оскільки вони мають більш-менш симетричну крону та високий штамб (штамбом називається частина стовбура дерева від рівня землі до початку розгалуження).
Дослідниця також поділилася порадами щодо того, як не помилитися при купівлі саджанців сакури і якого догляду потребує ця високодекоративна рослина: «Купуючи саджанці сакури, слід звертати увагу на місце щеплення. Адже ці рослини є культиварами й розмножуються за допомогою щеплювання. Якщо місця щеплення не видно, покупець ризикує придбати звичайний дичок, викопаний десь у посадці. Крім того, ні нижче, ні вище місця щеплювання не повинно бути морозобоїн, якщо операцію виконано справді якісно. Стовбур має бути цілісний і здоровий.
Сакура є надзвичайно красивою і витонченою рослиною, та, водночас, потребує ретельного догляду. Висаджувати її бажано у затишному місці, де немає протягів і сильних вітрів, а поливати – регулярно. Пристовбурові ділянки ґрунту навколо сакури необхідно систематично розрихлювати й оброблювати, видаляючи звідти бур’яни. Постійно видаляти слід також нововідрослі пагони та листя підщепи, оскільки вони відбирають у рослини поживні речовини. Важливий агротехнічний захід – захист стовбуру сакури з використанням агротекстилю, який захищає рослину від сонячних опіків і обмороження (при перепаді температур узимку), а також від шкідливої для неї біоти (патогенів, комах, гризунів)».
Більше дізнавайтеся з відеозапису телепередачі: https://youtu.be/bqOFbRGLQeU.