Майже півстоліття науково-творчого життя Миколи Гордійчука було пов’язане з ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України: у відділі музикознавства він захистив кандидатську й докторську дисертації, багато років очолював цей відділ.
Микола Гордійчук був людиною широкої ерудиції і всю свою енергію і талант науковця спрямовував на вивчення і заповнення білих плям в українській музиці. Його доробок в цій царині дуже вагомий. Так, дотепер хрестоматійними залишаються його фундаментальні праці про Миколу Лисенка, Миколу Леонтовича, українську симфонічну музику та ін. Ще в 1950-х роках Микола Гордійчук відродив заборонене ім’я й наукову спадщину засновника українського історичного музикознавства Миколи Грінченка, видавши його вибрані праці (вони ґрунтувалися на концепції «Історії України-Руси» Михайла Грушевського). Саме Микола Гордійчук був ініціатором і головним організатором, а згодом – головним редактором академічної багатотомної «Історії української музики». Він тонко відчував провідні тенденції сучасної музики і став головним рушієм українського неофольклоризму: пробудив інтерес до народної пісні у тодішньої композиторської молоді – Мирослава Скорика, Лесі Дичко, Євгена Станковича, Володимира Зубицького, Олександра Яковчука. Запаливши їх ідеями сучасного переосмислення фольклору, Микола Гордійчук фактично стимулював магістральну лінію розвитку української музики 1960–80-х років. Він дивовижним чином умів згуртовувати навколо себе музикознавців і спрямовував їхню діяльність на музичну україністику. Вчений щедро ділився своїми знаннями і підказував можливі теми й напрями досліджень, місцезнаходження тих чи інших музичних джерел, блискуче знав архіви.
На окрему увагу заслуговує музично-громадська й просвітницька діяльність Миколи Гордійчука на посаді секретаря Спілки композиторів України, представництво в найрізноманітніших художніх радах і комісіях, де його авторитет був беззаперечним.
 Академік Борис Патон вручає почесну відзнаку Миколі Гордійчуку |
Науково-творчий доробок Миколи Гордійчука за 50 років охоплює книжки й брошури, фольклорні збірники, розділи в колективних монографіях, передмови й анотації до нотних і книжкових видань та їх наукове редагування, численні статті в журналах і газетах та різних енциклопедіях і словниках тощо (загалом – понад 500 публікацій). Вони віддзеркалюють історію жанрів, сторінки творчості багатьох українських композиторів та події музичного життя України, і є своєрідним музикознавчим Літописом, наукова цінність якого залишається актуальною.
На урочистій науковій сесії з нагоди 100-річчя Миколи Гордійчука у конференц-залі ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України зібралися провідні діячі українського музичного мистецтва і науки з Національної спілки композиторів України, Національної академії мистецтв, кафедри україністики Національної музичної академії (НМА) України імені П.І. Чайковського. Зі спогадами про Миколу Гордійчука виступили: композитори Леся Дичко, Леонід Грабовський (США), Олександр Яковчук; музикознавці Марина Черкашина-Губаренко, Володимир Рожок, Маріанна Копиця; виконавці Іван Гамкало, Мстислав Юрченко та багато інших, а також його учні, які з гордістю носять ім’я «гордійчуківців»: Анатолій Калениченко, Олена Немкович, Леся Олійник, Ірина Сікорська, Галина Степанченко. Свої вітання учасникам сесії з оцінкою значення Вченого надіслали музикознавці Михайло Бялик (Німеччина), Тетяна Золозова (Франція), Олена Кононова (Харків).
 Виступ завідувача відділу музикознавства та етномузикології ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України кандидата мистецтвознавства Анатолія Калениченка |
 Виступ старшого наукового співробітника ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України кандидата мистецтвознавства Ірини Сікорської |
До урочистостей відділом музикознавства та етномузикології ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України за підтримки дирекції та різних підрозділів цієї установи було видано бібліографічний покажчик «Микола Гордійчук», підготовлено виставку з його праць та світлин, показано архівні кінокадри та фрагменти документальних фільмів за участі Миколи Гордійчука.
Присутні на науковій сесії висунули пропозиції назвати відділ музикознавства іменем Миколи Гордійчука, встановити меморіальну дошку біля кабінету, в якому працював учений, посприяти випуску присвяченого йому ювілейного конверту з маркою; виступити з ініціативою назвати іменем Миколи Гордійчука одну з київських вулиць.
За матеріалами доповідей, виступів та спогадів планується видати збірник пам’яті Миколи Гордійчука в серії ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України «Музична україністика – сучасний вимір».
За інформацією ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України