В Україні незабаром розпочне діяти європейська модель підготовки магістрів. Пілотний проект створений на базі Київського академічного університету. Участь у цьому проекті братимуть і харків’яни.
Вперше за межами Києва сучасних фахівців у галузі матеріалознавства готуватимуть в ІСМА НАН України. Нова модель передбачає, що крім вивчення спеціальних курсів з базових напрямів, у магістратурі майбутні фахівці активно братимуть участь у сучасних наукових розробках, які мають прикладне значення.
Новизна цієї моделі в тому, що над розробкою нових матеріалів професори зі студентами працюватимуть разом в одному науковому колективі. А спільно із закордонними науковцями – у найпрестижніших університетах Європи, магістри навчатимуться за новою європейською моделлю, програму якої наразі розробляють вчені та доктори наук. І не лише в Україні. Майбутні випускники у подальшому матимуть можливість отримати дипломи не лише Київського академічного університету, але й дипломи закордонних університетів, з якими зараз ведуться перемовини.
Пілотний проект НАН України з європейської моделі навчання магістрів підтримало Міністерство освіти і науки України.
Специфіка цієї моделі в тому, що формується раціональне поєднання лекційних курсів, практичних і лабораторних занять з науковою роботою над сучасними проектами під керівництвом провідних вчених ІСМА НАН України. Всі заняття проводитимуться на базі сучасних досліджень та наукових результатів, що тільки-но вийшли з-під пера вчених. А лабораторні заняття – це практична робота на діючому обладнанні, на якому виробляється сучасна продукція, яка має попит за кордоном. Тобто практична частина навчання буде сформована таким чином, що студент братиме участь у реальних проектах, які вирішуватимуть окремі науково-технічні завдання. Таким чином формуватиметься базова частина фундаментальної підготовки, по закінченню якої випускатимуть магістра, який здатний на сучасному рівні працювати як на виробництві, так і в науці. Або продовжити навчання в аспірантурі.
Саме так навчають майбутніх фахівців у найвідоміших університетах світу – Гарварді, Оксфорді, Массачусетському технологічному університеті і багатьох інших.
У листопаді минулого року розпорядженням Президії Академії наук за Київським академічним університетом закріплено дев’ять кафедр, що діють на базі різних інститутів НАН України. Кафедра матеріалознавства формується зараз у Харкові на базі Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України.
Два університети – Ганноверський університет імені Лейбниця та університет Вюрцбурга, що у Баварії, в якому працювали та виросли 14 Нобелівських лауреатів, запропонували спільну підготовку магістрів, аспірантів та наукові дослідження. Випускники мають отримати два дипломи – український і європейський.
Відбір відбуватиметься на базі бакалаврату університетів, яких у Харкові близько 30. Також буде укладено договори з університетами не лише Харкова, а й інших міст. Розпочато співробітництво з Малою академією наук України для того, щоб залучати обдаровану молодь на освітні напрями матеріалознавства ще зі школи. Щорічний набір заплановано в межах 20 – 25 осіб. Навчання для магістрів безкоштовне – за рахунок держави.
Матеріалознавство не випадково стало основою нової спеціальності. Сьогодні активно використовується понад 100 елементів таблиці Менделеєва. Однак в усьому світі вже давно не застосовують елементи у чистому вигляді, в основному – структури, сплави, композити та нові матеріали, яким властиві наперед завдані функції. Сьогодні такі матеріали – основа сучасного виробництва.
Отже завдання матеріалознавців, яких буде готувати нова установа, – створювати такі сучасні технології, що дозволяють підвищити надійність самих матеріалів, суттєво розширити їхні функціональні можливості та практичне застосування. Ці технології і надалі відкриватимуть нові можливості для життя і діяльності людства.
За інформацією інформаційного інтернет-ресурсу «Харківський вимір»