Організаторами заходу стали Інститут проблем природокористування та екології НАН України, Національний екологічний центр України (НЕЦУ).
Метою заходу стало ознайомлення громадськості з головними показниками міжнародного водного шляху Е40 Гданськ-Херсон, її інформування щодо його потенційних ризиків для довкілля та погодження пропозицій Уряду щодо процедури його розгляду і обговорення громадськістю.
Учасники круглого столу на тему «Потенційні загрози будівництва та експлуатації міжнародного річкового шляху Е40 Гданськ – Херсон довкіллю та сталому розвитку басейну Дніпра» розглянули основні характеристики зазначеного проекту та перспективи його розвитку.
Проблема з проектом річкового шляху Е40 полягає у тому, що він в цілому не розроблений, не пройшов процедуру оцінки впливу на довкілля, не оцінено його транскордонний вплив, а в Україні ухвалюються рішення щодо розбудови фрагментів інфраструктури річкового шляху Е40 ніби проект вже схвалено всіма зацікавленими сторонами і підтримано громадськістю. Яскравим прикладом таких рішень є підписання міністром інфраструктури України та міністром транспорту та комунікацій Республіки Білорусь у грудні 2017 року документа «Дорожня карта покращення судноплавства на річках Прип’ять, Дніпро в рамках проекту міжнародного водного шляху Е40».
Така тенденція є дуже небезпечною з точки зору порушення цілої низки законів України та зобов’язань України за міжнародними угодами щодо доступу громадськості до інформації та участі в ухваленні важливих рішень, охорони навколишнього середовища та врешті прав людини.
Учасники круглого столу зробили акцент на необхідності обговорення доцільності реалізації проекту річкового шляху Е40 виходячи з національних інтересів і враховуючи, що глобальна зміна клімату призводить до скорочення запасів прісної води, а радіоактивний мул Київського водосховища, за певних умов, може стати джерелом вторинного локального забруднення дніпровської води, що створить загрозу радіоактивного забруднення систем водопостачання Києва та інших придніпровських міст. Збережене у природньому стані Полісся є безцінною скарбницею запасів питної води, дає прихисток мільйонам птахів та іншим мешканцям дикої природи. Необхідно врахувати й те, що Україна взяла на себе зобов’язання впровадити Водну рамкову директиву ЄС.
Докладніша інформація – за посиланням:
https://www.facebook.com/INMPE.NASU/posts/2901595426565695
За інформацією Інституту проблем природокористування та екології НАН України