Віктор Воєводін відзначив важливість та ефективність досліджень фахівців НАН України, спрямованих на потреби ядерно-енергетичного комплексу України, а також вагомі результати співробітництва установ НАН України з Державним підприємством (ДП) «Національна атомна енергогенеруюча компанія (НАЕК) «Енергоатом»».
Найважливішою особливістю конструкційних і паливних матеріалів, які забезпечують безпечну й економічну роботу атомних станцій, є те, що вони працюють у специфічних і складних умовах, що викликають радіаційне розпухання, окрихчення, прискорюють руйнівні процеси, зменшують опірність корозії.
Учені НАН України розробили ефективні методи оцінювання і продовження ресурсу об’єктів атомної енергетики. Завдяки їхнім дослідженням вже подовжено термін експлуатації 9 енергоблоків - № 1, 2, 3 Рівненської АЕС, № 1, 2 Південноукраїнської АЕС та № 1, 2, 3 і 4 Запорізької АЕС. Фахівці ННЦ «ХФТІ» побудували емпіричну функцію для розрахунку розпухання сталі вигородки реакторів у широкому інтервалі доз, температур опромінення та швидкостей створення зміщень, що дозволило зробити прогноз працездатності реактора при тривалих строках експлуатації (30—60 років).
Після аварії на АЕС «Фукушіма» активно розвивається новий напрям досліджень – створення ядерного палива, стійкого до аварійних умов. Основні виробники ядерного палива в світі (Westinghouse, Areva) вже почали реалізацію програми зі створення для легководних реакторів стійких до аварійних умов паливних оболонок. Фахівцями ННЦ «ХФТІ» проведено комплексні дослідження захисних властивостей цілого ряду металічних та металокерамічних покриттів на цирконієвих сплавах, які забезпечують захист паливних оболонок в умовах експлуатації та в аварійних умовах.
Перехід до нових типів реакторів, що працюватимуть у дуже жортких радіаційних умовах (реакторів четвертого покоління), вимагає створення принципово нових радіаційно толерантних матеріалів. Учені НАН України розробили новітні толерантні до високого рівня радіації дисперснозміцнені оксидами сталі, радіаційне розпухання яких у 5 разів менше, ніж базової сталі.
Ще одним новим класом перспективних матеріалів, створених в Академії, є високоентропійні сплави (ВЕСи), які мають дуже високу пластичність і в’язкість руйнування при відносно низькій границі плинності. Розроблено метод поліпшення міцності таких ВЕСів шляхом легування їх вуглецем, унаслідок чого границя плинності «класичного» ВЕСу зростає вдвічі, границя міцності – в 1,5 рази при збереженні високої пластичності.
Однак у галузі матеріалознавчого забезпечення ядерної енергетики все ще є певні проблеми. Так, українське підприємство з виробництва цирконію кілька років перебуває в санації, що призвело до зупинення виробництва цирконію в державі. Незважаючи на те, що до 2030 року закінчиться ресурс експлуатації більшості вітчизняних атомних енергоблоків, досі відсутня стратегія розвитку ядерно-енергетичного комплексу України, що мала б на державному рівні чітко окреслити основні напрями розвитку галузі. Матеріалознавчі та технологічні дослідження, спрямовані на обґрунтування створення виробництва ядерного палива для реакторів ВВЕР із вітчизняної сировини, продовження ресурсу об’єктів атомної енергетики, створення й удосконалення конструкційних реакторних матеріалів, виконуються тільки в рамках цільових програм наукових досліджень НАН України. Потребує посилення взаємодія установ НАН України з ДП «НАЕК «Енергоатом», а також координація досліджень у галузі матеріалознавчого забезпечення ядерної енергетики в установах НАН України та закладах вищої освіти, активізація міжнародного співробітництва. Крім того, необхідно вдосконалити матеріально-технічну базу системи підготовки й перепідготовки висококваліфікованих фахівців і науковців, які забезпечують вирішення проблем експлуатації та перспективного розвитку ядерно-енергетичного комплексу України.
Докладніша інформація – за посиланням:
http://www1.nas.gov.ua/svit/Article/Pages/19_2324_3.aspx
За інформацією газети «Світ»