15 липня 2019 року в українському інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулася пресконференція завідувача відділу кліматичних досліджень та довгострокового прогнозу погоди Українського гідрометерологічного інституту ДСНС України та НАН України (УкрГМІ) доктора фізико-математичних наук, професора Вазіри Мартазінової. Вчена розповіла про погодні умови для всієї території України на період із середини липня до кінця вересня поточного року, кліматичні чинники, від яких залежить погода, а також про синоптичні процеси, які цьогоріч спостерігаються.
Дослідниця нагадала про стрімкі темпи зростання глобальної температури повітря між 1880 і 2016 роками. «Глобальне потепління є – незалежно від того, вірять у нього чи ні. Кожна країна світу, в тому числі й Україна, відчуває на собі його вплив. І абсолютно всі на нашій планеті зазнають нових, екстремальних погодних умов, частота яких постійно зростає і супроводжується дедалі більшою кількістю стихійних лих. Глобальне потепління почало яскраво проявлятися від 2011 року. До того температура повітря на земній кулі підвищувалася впродовж майже 30 років на початку минулого століття, у 1944–1975 роках це зростання дещо призупинилось, а до 2000 року відновилось і набуло прискорених темпів. Водночас, до 2015 року включно температурні показники поступово перевищували показники кінця ХХ століття, та кліматичні зміни були ще такими, наче в глобальному потеплінні відбулася пауза. проте кожного наступного року – із 2015-го по 2018-й – уже фіксувалися найвищі, рекордні значення температури повітря. Про це свідчить і наш власний досвід: якщо у 1961–2000 роках середні багаторічні значення температури повітря на всій території України у літній період коливалися від 18-19°С на півночі та заході країни до трохи вище 23°С на півдні, то тільки між 2001 та 2018 роками відбулося підвищення цієї температури на близько 1,5°С (в окремих регіонах – навіть дещо більше). Однак слід мати на увазі, що йдеться лише про елемент загальної погодної картини певного сезону. Погодні ж умови в межах кожного окремого місяця необхідно деталізувати для докладнішого розуміння зміни клімату в Україні».
Вазіра Мартазінова також пояснила, як довго нині триває літній сезон в Україні та де пролягають його точні часові межі: «Некоректно стверджувати, що літній сезон починається зі зростанням температури повітря вище 15°С і зараз триває довше, ніж раніше. Так, у метеорології оперують поняттям температурного переходу і говорять, наприклад, про перехід температури через 0°С, 5°С, 10°С, 15°С. Але використовується це переважно в агрометеорології, і коли йдеться про перехід через 15°С, мають на увазі передусім початок активного вегетаційного періоду у рослин, що є важливим для сільського господарства. До «початку літа» і «початку сезону відпусток» це не має жодного відношення. За середніми багаторічними даними, літо – як у Києві, так і майже на всій території України – починається з 1 червня, при температурі повітря 17,4°С. При цьому ж температурному значенні воно й закінчується 31 серпня».
 |
На основі багаторічних спостережень науковці УкрГМІ класифікували отримані значення температури повітря й опадів для кожного місяця року, зокрема й для літніх, на яких далі зосередилася спікерка пресконференції. За її словами, за період 2001–2018 років виявлено найбільш імовірний (близько 70%) розподіл температури повітря червня: наприклад, у Києві – це похолодання під час першої декади місяця, яке є своєрідним продовженням весняних погодних процесів. У другій половині червня здебільшого спостерігається різке підвищення температури, яке закінчується новим його зниженням наприкінці місяця. Хоча цьогорічні червневі температурні показники були суттєво вищими за середні багаторічні значення (і тому не ввійшли до найбільш імовірного класу червня), проте загалом динаміка температурного режиму червня цілком відповідала найімовірнішому сценарію розгортання синоптичних процесів.
Динаміка найбільш імовірного температурного режиму в липні близька до червневої: перша половина місяця найчастіше (у 72% випадків) холодна й, відповідно, супроводжується рясними опадами у вигляді зливових дощів із грозами, друга – досить тепла. Температурний режим липня 2019 року збігається зі сценарієм, як і в більшості попередніх років, тобто друга половина липня цього року теж обіцяє бути досить теплою.
Що ж стосується серпня, то, з імовірністю близько 80%, він є сухим і спекотним: денні температурні показники наближаються до 30°С і вище. У третій декаді місяця зазвичай відбувається різке падіння температури, з яким, власне, й закінчується літній сезон.
«Отже, фрази про глобальне підвищення температури і її підвищення в Україні ще не показують, як змінюється клімат регіону, – потрібно розглядати динаміку синоптичних і кліматичних процесів у межах кожного місяця, поденно. А динаміка, зокрема температурного режиму, загалом є несприятливою, адже кожне зниження температури тягне за собою різноманітні стихійні лиха. Цього року, як ми пам’ятаємо, в деяких регіонах України дійшло до ураганів. У результаті особливо страждає вітчизняна сільськогосподарська галузь. Очікуємо, що в наступні роки інерція цих процесів зберігатиметься», – наголосила Вазіра Мартазінова й далі зупинилася на особливостях атмосферної циркуляції в останні роки та її впливові на погодні умови в Україні: «14 липня у Києві та Київській області місцями пройшов сильний дощ, випало понад 30 мм опадів, що дуже багато. Це було спричинено об’єднанням кількох пов’язаних між собою дрібних циклонів (у тилу кожного з яких відбувалося затікання холоду) з атмосферним фронтом оклюзії (залишком попереднього атмосферного фронту над територією нашої країни). Таким чином, нещодавній сильний дощ став наслідком активної синоптичної ситуації, що склалась у результаті такого об’єднання. Водночас, дощі зливового характеру із грозами вкрили практично весь південь і захід України. Ще 30 років тому вищеописаної атмосферної циркуляції біля поверхні землі було б недостатньо для того, щоб створити такі агресивні погодні умови. Проте нині її активність підтримується і посилюється атмосферною циркуляцією у верхніх шарах атмосфери (тропосферно-стратосферною атмосферною циркуляцією) – на висоті 5, 9 і навіть 16 км – та характеризується чітко вираженою над територією України глибокою висотною улоговиною. Під впливом цієї області низького тиску погодні умови залишатимуться незмінними – ми перебуватимемо в них щонайменше до 20 липня. Можливі короткочасні дощі, іноді – зливи».
 |
За словами вченої, у різних країнах світу свого часу розроблювалися моделі довгострокового прогнозування погоди. УкрГМІ має власну модель, розроблену під керівництвом Вазіри Мартазінової. «Моделювати зміну погодних умов на довгостроковий період, звичайно, важче, ніж на короткостроковий. Відповідних моделей іще не так багато, і справджуваність їхня не достатньо висока. Модель, яку мені вдалося розробити, дуже ефективна й економічна, а головне – верифікована та науково обґрунтована, тому їй можна довіряти. Вона існує вже понад 20 років і постійно вдосконалюється. На жаль, наші ЗМІ заполонили ненаукові «прогнози» псевдокліматологів. Наприклад, цього року в одному з друкованих видань з’явився прогноз про «морози в березні та посуху в травні». Тоді як насправді – і ми це передбачили – березень був теплим, а в травні дощило. Отже, потрібно з великою обережністю ставитися до подібних «прогнозів», які тільки шкодять, зокрема й науці. Журналістам раджу цікавитися, що про синоптика, з яким ви спілкуєтеся, знає наукова спільнота і чи пройшла наукове обґрунтування його модель прогнозування погоди. Вчені УкрГМІ завжди не лише пропонують прогноз погоди на певний період, а й навчають культурі розуміння прогнозів узагалі».
Далі Вазіра Мартазінова розповіла про українські погодні умови від другої половини липня до кінця вересня. Вона пояснила, що прогноз було складено не для областей чи макрорегіонів нашої держави, а для так званих агрозон – із метою узручнення використання отриманих даних для потреб сільського господарства. У межах всієї території кожної агрозони спостерігаються сталі показники температури повітря й обсяги опадів.
У зоні №4 (більша частина Житомирської області) в кінці липня очікується підвищення температури. Серпень буде досить напруженим: побільшає сухих днів, в окремі дні стовпчик термометра підніматиметься до 30°С і вище. Після 20 серпня показники температури різко знизяться (до 24…26°С) і такими залишатимуться впродовж вересня. Однак температурний режим дев’ятого місяця року загалом обіцяє бути нестійким, а наприкінці вересня відбудеться чергове різке похолодання – можливо, навіть до заморозків в останні дні місяця. Дуже подібними прогнозуються погодні умови для зони №4(2) (південь Житомирщини).
У зоні №5 (південь Вінницької області) швидке підвищення температури повітря очікується після 20 липня. Далі зберігатиметься високий температурний режим. Серпень буде спекотним, дощитиме тільки в окремі дні. «Прохолодної та дощової липневої погоди, на яку багато хто зараз нарікає, у серпні дуже бракуватиме», – зазначила дослідниця. На кінець вересня прогнозуються рясні опади та заморозки.
Для зони №6 (Київ і Київська область) сильні опади очікуються до 20-х чисел липня включно. Водночас, зливові дощі проходитимуть уже тільки зрідка. Приблизно з 24 липня стовпчики термометрів різко поповзуть угору. Серпень, і як на решті території нашої держави, буде переважно сухим і спекотним, дощитиме в окремі дні місяця. У вересні очікується не надто багато опадів, що недобре для висаджуваних у цей час озимих культур. У кінці вересня, як і деінде по Україні, можливі заморозки.
У межах зони №7 (Черкаська область і частина Вінницької області) дощитиме до кінця липня (причому очікуються короткочасні дощі зливового характеру), але температура поступово підвищуватиметься. Серпень там обіцяє бути відносно сухим і дуже спекотним.
На території зони №8 (Сумська та Чернігівська області) в окремі дні другої половини липня пройдуть зливові дощі. Серпень буде суттєво сухішим, ніж раніше, і, як і всюди по Україні, спекотним. Але наприкінці місяця температура впаде та залишатиметься приблизно на одному й тому ж рівні впродовж майже всього вересня. Опади у вересні очікуються незначні.
Для зони №9 (Полтавська та Черкаська області) прогнозуються практично ті самі погодні умови, що й по всій Україні. Серпень очікується відносно сухим і спекотним. Дощі передбачаються з першої половини вересня, в інші дні – без опадів. Водночас, вересневий температурний режим має бути високим.
У зоні №10 (Харківська область) температури повітря розподілятимуться дещо інакше. До кінця липня дощів поменшає, і будуть вони вже не такими рясними, як у першій половині місяця. У серпні сильні дощі можливі лише в окремі дні. Приблизно 20 вересня температура повітря різко впаде та залишатиметься незмінною і на початку жовтня.
У зоні №11 (Кіровоградська область) дощитиме тільки в окремі серпневі дні. Температура повітря буде дуже високою і перевищить норму. Але і тут до кінця місяця різко похолоднішає через затікання холоду на більшості території України.
Як пояснила Вазіра Мартазінова, у спекотні серпневі дні погодні умови будуть практично однаковими для всієї України, тому що на неї поширюватиметься область високого тиску. Такий синоптичний процес є великомасштабним і визначає погоду на значних територіях.
Загалом, за словами вченої, погода на заході країни може часом різко відрізнятися від погоди на решті території, оскільки, наприклад, циклони, що надходять з Атлантики, не зміщуються далі на захід – через певні геологічні чинники. Тому якщо на заході України дощить, то це зовсім не означає, що за кілька днів опади дістануться і східних регіонів держави.
Спікерка також звернула увагу на те, що впродовж літнього кожного місяця, як фіксують метеорологи, відбувається до двох різких перепадів температури, котрі спричинюють появу екстремальних атмосферних явищ.
У цілому, на українців чекає ще приблизно місяць дуже теплої погоди, майже без опадів, після чого почнеться осінній сезон. Відповідаючи на запитання журналістів, Вазіра Мартазінова зауважила, що, з огляду на різкі температурні перепади, практично зникло так зване «бабине літо» – теплий проміжок осіннього періоду, який раніше припадав на кінець вересня – жовтень: «Оскільки наприкінці вересня нині нерідко спостерігається різке – до заморозків – похолодання, а для жовтня характерні вже низькі, часом від’ємні температури (хоча вдень повітря ще прогрівається), то говорити про бабине літо, фактично, не доводиться. Воно стало дуже нестійким».
Відеозапис пресконференції доступний за посиланням: https://youtu.be/Vv63Omv1hAM.
Ілюстрації – з відкритих Інтернет-джерел