 |
Учений пояснює, які складності постають перед науковцями при дослідженні мозку людини: «Мозок людини – це найбільш складний біологічний об'єкт, тому повна розшифровка механізмів його роботи – поки питання далекого майбутнього. Виокремити якусь головну «таємницю мозку», як люблять писати різні сайти, я не можу. Розуміння роботи цього органу важливе в теоретичному плані, оскільки це дає відповіді на одвічні питання: хто ми, звідки береться наша індивідуальність, що є наша психіка? Крім цього, є і суто практичний аспект - лікування неврологічних і психіатричних захворювань. На даний момент в світі є дві глобальні програми, спрямовані на вивчення мозку. «Human Brain Project» фінансується Євросоюзом, в його здійсненні задіяні сотні вчених з 135 інститутів 26 країн. Аналогічний проект «Brain Initiative» реалізується в США. Крім безпосереднього отримання нових даних про структуру і роботу мозку, як результат – очікується розробка нових методів аналізу, зберігання і обробки великих обсягів інформації. Ніхто поки не може передбачити, які наслідки матимуть дані «нейропроекти». Наприклад, розроблена в 1991 році технологія обміну даними для потреб Європейської організації з ядерних досліджень (CERN) привела до формування «World Wide Web» – знайомого нам Інтернету. Можливо, ми не побудуємо точну математичну модель мозку і, швидше за все, не винайдемо ліків від усіх хвороб, але отримаємо щось, що виведе людство на новий рівень».
Андрій Чернинський також пояснює які саме методи застосовуються при дослідженні функцій мозку: «У сучасної нейронауки є величезний арсенал. Напевно, одним з найбільш ранніх методів вивчення функціонування мозку є електроенцефалографія (ЕЕГ) – реєстрування електричних потенціалів, які виробляються нервової тканиною. Примітно, що першу в світі електроенцефалограму записав в Київському університеті Володимир Правдич-Немінський понад сто років тому, його прізвище є в усіх підручниках з електрофізіології. ЕЕГ дозволяє діагностувати деякі порушення роботи мозку, наприклад, епілепсію. Модифікація ЕЕГ – реєстрація викликаних потенціалів – дозволяє оцінювати реакції мозку на різні стимули. У маркетингових дослідженнях ці методи можуть об'єднуватися з моніторингом руху очей («eye tracking») – для аналізу точок фіксації погляду (наприклад, на ключових компонентах рекламного постеру). Успіхи фізичної науки дали нейробіологам томографи – прилади, які з високою точністю можуть визначати будову мозку, а також ступінь активації його структур при виконанні різного роду завдань. Також є безліч методик оцінювання роботи сенсорних органів та обробки мозком отриманої інформації, психологічних тестів. Діяльність нервової системи вивчається не тільки на людях. Використання тваринних моделей дає дослідникам ще більший арсенал. Звичайно, структура мозку щурів або мишей набагато простіша ніж наша, так само як і поведінковий репертуар, зате вчені можуть застосовувати методи генної модифікації, виділяти та тестувати окремі клітини, проводити біохімічний аналіз. Також використання лабораторних тварин є необхідним етапом розробки нових ліків, у тому числі й для лікування хвороб нервової системи».
 |
Учений пояснює, чому досі не можна за допомогою доступних сьогодні науці досліджень подивитися на мозок дитини і зрозуміти – геній це чи ні: «Мозок – це дуже складна штука, яка формується не тільки під час внутрішньоутробного розвитку, але продовжує активно змінюватися все життя. Пластичність нервової системи є однією з фундаментальних її властивостей. У найбільш очевидному прояві – це наша здатність до навчання і запам'ятовування. Безумовно, в якійсь мірі вона визначена генетично. З приводу геніальності питання складне з двох причин. По-перше, її важко виміряти, чітко вказати, де межа між «ще дуже талановитий» і «вже геніальний». А по-друге, генії – штучний продукт, в той час як наука працює на основі статистики. Тому простіше говорити про інтелект, який притаманний усім людям в тій чи іншій мірі. Його також складно виміряти, але в цьому випадку є накопичений багаж методик. А якщо можна кількісно виміряти, можна і оцінити, наскільки він визначається вродженими, генетичними факторами, а наскільки – факторами середовища. Досліджень на цю тему проводилося багато. Безумовно, не існує якогось одного або декількох «генів інтелекту». Але є гени, які важливі для правильного розвитку нервової системи, а тому індивідуальні відмінності в їхній будові пов'язані з рівнем інтелекту».
Нейробіолог торкається також і теми прийняття рішень: «Мені трохи складно уявити, що таке людина без мозку. Цей орган є єдиним джерелом всіх притаманних нам психічних явищ і формування поведінки. Тому, безумовно, прийняття рішень – це внутрішні мозкові процеси. Інша справа, наскільки до цього процесу має доступ наша свідомість, внутрішнє «я», яке, з одного боку, є раціональним і логічним. І тут виявляється, що далеко не завжди ми приймаємо рішення саме раціонально. За прикладами далеко ходити не потрібно, достатньо озирнутися на те, що відбувається в країні. Головна частина нашого мозку, яка здійснює процес прийняття рішень і формування програми поведінки, – це прифронтальна кора – сегмент лобової частки, передня частина нашого мозку. Саме тут відбувається оцінка того, що відбувається з нашим організмом і навколо нас, оцінюються ймовірності отримати щось позитивне або навпаки. Але рішення прифронтальної кори залежать від тієї інформації, яку вона отримує від інших структур. Найбільш цікавими і важливими є ті, які регулюють емоції. Вважається, що емоційне реагування є протилежним раціональному, заснованому на логіці. Але виявляється, що якщо з працездатністю емоційних структур наявні проблеми (внаслідок генетичних патологій або травм), то людині стає складно прийняти елементарні повсякденні рішення, над якими ми навіть не замислюємося. Наприклад, одягнути сьогодні синю сорочку або червону футболку».
 |
Учений також описує маніпулятивні технології рекламних кампаній, які можуть впливати на людину: «Часто застосовується вплив на емоціогенні центри. Це стосується не лише реклами. Останнім часом досить детально проаналізовано особливості недавніх виборчих кампаній, інформаційної війни і т. ін. Якщо ж говорити конкретно про рекламу, то найбільш відомим, ймовірно, є ефект «25 кадру». Але, це не більше ніж міф. Більш обґрунтовані методи впливу на покупців називаються нейромаркетінгом. Основа систем обробки мозком інформації формувалася в процесі еволюції й адаптувала предків сучасної людини до тодішніх умов існування. Середовище сучасної людини не дуже схоже на часи предків, а тому наші аналітичні центри можуть обманювати себе. Всім відомі зорові ілюзії – коли мозок зустрічає нетипову картинку, він намагається пристосувати її до тих правил, з якими він зустрічався раніше. Подібного роду «обхідні шляхи» є також і в системі прийняття рішень. Вони відомі як когнітивні спотворення. Наприклад, вчені встановили, що ймовірність втрати має більший вплив на прийняття рішень, ніж ймовірність отримання еквівалентного грошового прибутку. Маркетологи використовують цю особливість роботи нашого мозку, пропонуючи потенційним покупцям послугу або товар на пробний період безкоштовно. У ситуації, коли клієнту товар хоч якось подобається, відмовитися від нього вартує зусиль. На багатьох сайтах під час розпродажів та акцій встановлені лічильники зворотного часу або ж повідомляється, що якісь позиції вже розкуплені. Це створює ілюзію ймовірності втрати і мотивацію її уникнути – купивши товар. Потрібно розуміти, що чарівних способів змусити будь-яку людину купити непотрібну річ або послугу не існує. «Нейрометоди» лише трохи впливають на ймовірність прийняття людьми потрібних рішень. Але в масштабах обсягів продажів великих брендів – це серйозні гроші».
Нейробіолог пояснює, чому неможливо відрізнити мозок чоловіка та жінки: «На відміну від інших органів, мозок чоловіків і мозок жінок морфологічно однакові. Мається на увазі, що вони складаються з тих самих частин, тобто немає специфічних чоловічих або жіночих мозкових структур. Проте, певна гендерна різниця в анатомії мозку є. В середньому обсяг мозку жінок менше, ніж чоловіків, як і розміри тіла. Але кореляцій обсягу мозку зі значимими показниками його роботи, такими як, наприклад, інтелект, не виявлено. Раніше були дуже популярні відомості про різницю в будові чоловічого і жіночого мозку. Зокрема, повідомлялося, що у чоловіків більший обсяг мигдалеподібного тіла – однієї з ключових емоціогенних структур, а у жінок – гіпокампу, що відповідає за пам'ять. У більш свіжих публікаціях йдеться, що і зазначені, та й інші відмінності переоцінені. У будь-якому випадку, навіть якщо такі відмінності і є, вони статистичні і стосуються порівняння великих груп. Результати вимірювання одного мозку не можуть дати достовірної інформації про стать його власника або власниці».
Наостанок, Андрій Чернинський говорить про те, як підтримувати свій мозок «у формі»: «Я не прихильник давати специфічні рекомендації для будь-якого органу, наш організм працює як єдине ціле. Здоровий спосіб життя (ЗСЖ), про який зараз пишуть навіть в шкільних підручниках, повинен підтримувати його оптимальне функціонування. Але можна виділити ключові компоненти. Це раціональне харчування, достатній рівень фізичної активності. При цьому не обов'язково займатися професійним спортом, досить щоденних рухів – потрібно виконувати певний мінімум, умовні 10 000 кроків. Важливий здоровий і достатній за тривалістю сон – напружений ритм сучасного життя, на жаль, рідко дає таку можливість, але потрібно намагатися хоча б не ускладнювати цей процес вечірнім використанням гаджетів з яскравим екраном, надмірним хвилюванням. І звичайно, відмовитися від куріння і зловживання алкоголем. Більш специфічні для мозку рекомендації – це елементи саморозвитку – читання, різні хобі. Це актуально і для молоді, чий мозок тільки формується, і для літніх людей – умовне сидіння перед телевізором після виходу на пенсію не є оптимальним проведенням часу, адже розвиток нових навичок допомагає зберегти роботу мозку на високому рівні довгі роки. І наостанок – елемент ЗСЖ, про який в шкільних підручниках не пишуть, але він не менш важливий для повноцінного життя – секс».
Із повним текстом інтерв’ю можна ознайомитись за посиланням:
https://bykvu.com/mysli/123010-neobychnye-fakty-o-chelovecheskom-mozge-rasskazyvaet-nejrobiolog
За інформацією інтернет-видання «Букви»