Нещодавно на сторінках інтернет-видання “Proman Online” було опубліковано інтерв’ю директора Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України академіка Олега Кришталя. Темою розмови знаного не тільки в Україні, а й у світі вченого-нейрофізіолога та журналістів журналу став найскладніший пристрій у Всесвіті – людський мозок.
Про момент відкриття:
“Момент прозріння - це коли в мозку найнесподіванішим чином з'являється готова, вражаюча твою уяву думка”.
Про сучасну нейрофізіологію: над якими дослідженнями працюють учені і чим галузь дивує вже сьогодні:
“На розвиток нейрофізіології світова наука витрачає найбільше грошей - це сотні мільярдів доларів. Вивчення мозку - найважливіше завдання, адже саме мозок зробив нас людьми, саме мозок дозволяє нам жити так, як ми живемо і як хочемо жити в умовах розвитку цивілізації. Мозок - це найскладніший пристрій, відомий Всесвіту. Він є вмістилищем нашого «я» - всього, що ми знаємо, що пам'ятаємо і що про себе уявляємо. Саме мозок формує нашу особисту картину навколишнього світу.
У мозку відбувається два види процесів - електричні та молекулярні. Електричні процеси полягають в щосекундній генерації мозком пари-трійки трильйонів нервових імпульсів. Сьогодні нейрофізіологією вже розшифрована фізико-хімічна природа всіх електричних процесів у мозку. І тепер фахівці в цій сфері можуть продуктивно займатися не менш важливою галуззю - фармакологією, дуже істотна частина якої пов'язана з впливом фізіологічно активних речовин на електричні процеси в мозку.
Спеціальні молекули в нервових клітинах забезпечують генерацію мозком електричних сигналів. У процесі такої генерації нервові імпульси «бігають» між нервовими клітинами, передаючи повідомлення. Ці повідомлення змінюють, у свою чергу, структуру молекул, які їх генерують. Змінені молекули, в свою чергу, передають нервовим клітинам змінені електричні коди, в результаті чого ми отримуємо замкнене коло: відбувається запам'ятовування інформації. Безліч молекулярних процесів, що відбуваються в мозку, ще не розшифровані. В цьому напрямі вченим доведеться працювати ще десятки і десятки років”.
Про науку, релігію і віру:
“Наука має багато спільних рис із релігією. Якщо релігія передбачає віру в чудодійні сили й істоти, то в науці символ віри - це пізнаваність світу. Іншими словами, ми віримо в те, що здатні пізнати світ. Позаду нас знаходиться досвід, що знаходиться попереду - ми не знаємо, але рухатися вперед нам дозволяє та сама віра. Зіткнеться співтовариство вчених з умовної «стіною» - невідомо”.
Про управління своєю особистістю:
“Відповідь на питання про управління особистістю цілком і повністю знаходиться в компетенції людської культури. У кожного індивіда вмістилище культури - мозок. Мозок надає можливість людині брати участь в якості головного героя у фільмі, назва якого «життя». Людина, яка правильно регулює своє життя, є людиною високої культури”.
Про свідоме і несвідоме:
“Мозок живиться інформацією, він має потребу в інформації і створений для того, щоб її отримувати. Нова інформація стимулює сіру речовину. А ось в частині повсякденної рутини життя картина дещо інша. Формує особистість людини набір побутових звичок в тому числі. Фокус у тому, що весь спектр щоденної рутини ми виконуємо підсвідомо, людська свідомість у цьому процесі участі не бере. Ми діємо подібно до біороботів, проживаючи більшу частину життя машинально - підсвідомо і несвідомо. Скажу більше: все, що люди роблять добре, вони роблять несвідомо. Свідомість включається, якщо в чомусь виникає потреба, або людина робить помилку. Це сигнал до того, що треба повчитися. Звідси прислів'я: «на помилках вчаться».
У цілому, людський мозок приймає всі рішення сам по собі, поза нашою свідомістю. Мозок живе за умовною стіною, повідомляючи нам про прийняті рішення через «вікна». Ступінь ефективності нашого підсвідомого мозку визначається обсягом поміщених у нього знань. Так ось, ці знання отримані в результаті наших цілком свідомих зусиль з власного навчання”.
Про штучний інтелект:
“Штучний інтелект має величезні можливості, і межі його розвитку нікому не зрозумілі. Можливо, цих меж просто не існує…
Штучному інтелекту буде складно конкурувати з людським при вирішенні багатофакторних задач. У деяких речах і компетенціях перемога завжди буде за людьми, а не за роботами, адже найважливіше: людина - це особистість, для якої не тільки всі барви світу, але і всі його деталі, насичені емоціями. Спосіб мислення, що веде до прийняття рішень - людський, скажімо, людяний. Чи зможемо ми перетворити штучний інтелект в особистість, чиї рішення завжди оптимальні для нас - велике питання”.
Про багатство людини:
“Багатство людини, на мою думку, має вимірюватися не кількістю доларів на банківському рахунку, а кількістю зв'язків між нервовими клітинами мозку. Саме вони дають людині можливість розфарбувати фільм під назвою «життя» яскравими фарбами”.
Про мозок і ефект плацебо:
“Віра - я маю на увазі віру в зцілення - якимось чином допомагає людині зцілитися, яким - невідомо. Ефект плацебо сьогодні є предметом наукового вивчення, а на відповідні дослідження видаються мільйонні гранти”.
Про забобони:
“Я переконаний, що незабобонних людей не існує. Чому? Та тому, що людське життя залежить від величезної кількості обставин, які ми не в силах передбачити. По суті, все, що відбувається з нами визначається набором непідконтрольних людині випадків, і досить часто виникають ситуації, в яких нічого іншого не залишається, крім як постукати по дереву. У книзі «До співу птахів» я як раз аналізую хід людських думок і приходжу до висновку, що кожна людина постійно перебуває в стані тремтіння. Як всі молекули тремтять в результаті теплового руху, так і Homo sapiens тремтить між двома станами - «вірю» і «не вірю». Поки живемо – тримтітемо”.
Про здоров’я людини:
“Вважаю, що найважливішим фактором збереження здоров'я є активність: фізична і розумова”.
Про розвиток науки в Україні:
“Hаука, нові знання і нові винаходи повинні бути затребувані соціальним устроєм країни і українським суспільством. Щоб цього досягти, необхідні грамотні управлінські рішення на державному рівні…
Саме знання в країнах Заходу є основною силою і цінністю людини, але тут є один важливий момент: для економіки знання самі по собі цінністю не є, вони цінні лише в тому випадку, якщо стають високоліквідним товаром. Це станеться лише тоді, коли українці зможуть конвертувати отримані знання в грошовий еквівалент, - кожен вкладений в науку долар обернеться тисячею”.
Про “відтік мізків” за кордон:
“Вчені повинні бачити, що їх знання важливі, корисні й затребувані. Ось коли Україна ввійде в топ-10 країн, в яких знання є дорогим товаром, ситуація з «відтоком мізків» зміниться. При будь-якому іншому сценарії цього не станеться. А поки ми з жахом змушені спостерігати, як з тіла країни тече інтелектуальна кров”.
Про українців у світовому науковому просторі:
“Українці в більшості своїй - люди освічені, і нашій країні не вистачає лише невеликого набору умов, щоб зайняти гідне місце в списку країн за рівнем науково-дослідницької активності”.
Про те, як виховати людину, здатну змінити світ:
“Формування і виховання особистості - це таємниця за сімома печатками. Це процес, який не формалізується і не може бути виражений в рівняннях; частково, напевно, він може бути описаний теорією хаосу. Як неможливо створити точний науковий прогноз погоди терміном більш ніж на п'ять днів, так і неможливо спрогнозувати результати виховання дитини: яким би не було виховання, воно не дасть ніяких гарантій. Але одне можу сказати точно - виховувати дітей можна лише на власному прикладі. Якщо дитина бачить у батьках чесних, працьовитих, знаючих людей, здатних відповісти на весь спектр дитячих чому, - це буде для неї найкращим зразком для наслідування. Ідеально, якщо до вищепереліченого додається наявність або принаймні пошук фінансових можливостей для гідної освіти дитини. Власне, це все, що батьки можуть дати своїй дитині, щоб підготувати грунт для її успішності і здатності змінити світ. Більшого й не потрібно”.
Із повним текстом публікації можна ознайомитися за посиланням: https://proman.com.ua/27096-oleg-kryshtal-bogatstvo-cheloveka-dolzhno-izmeryatsya-ne-dengami-a-kolichestvom-nejronnyh-svyazej/
Джерело: інтернет-видання “Proman Online”
(допис від 9 серпня 2019 року)