Нещодавно на сайті інформаційного агентства «Укрінформ» було опубліковано інтерв’ю директора Інституту проблем математичних машин та систем НАН України академіка Анатолія Морозова, в якому вчений розповів про особливості роботи електронної системи «Рада-3», котра на сьогодні використовується для голосування в українському парламенті, а також про готовність до її оновлення.
Актуальність теми зумовлена подіями 27 серпня 2019 року у Верховній Раді України, пов’язаними зі спробами запровадити голосування із застосуванням сенсорної кнопки у системі «Рада-3», що забезпечує персональне голосування кожного депутата.
 |
Колектив Інституту проблем математичних машин та систем НАН України і безпосередньо сам академік Анатолій Морозов є авторами та розробниками усіх систем «Рада». Про це науковець детально розповів у розмові з журналістами: «Усі ми автори всіх систем. Нагадаємо читачам: перша «Рада» була запроваджена в 1990 році, друга – в 1993-му, «Рада-3» була здана в 2002 році, і на ній також є сенсорна кнопка, просто її не запускали. Вона 2008 року пройшла оновлення, вона сертифікована, бо у Верховній Раді неможливо поставити несертифіковане обладнання. Незапровадження (ну давайте будемо відверті) кнопки пояснюється тим, що завжди керівництво українського парламенту хотіло мати можливість «кнопкодавства»». Вчений зазначив, що така ж система «Рада-3» стоїть у Київраді: «Три роки там працює сенсорна кнопка, жодного збою чи подвійного голосування. А раніше теж один депутат встигав оббігати по вісім пультів «кнопкодавити». І все, що зробила для цього Київрада, це внесла зміну в Регламент, дописавши один рядок – проводити всі голосування із сенсорною кнопкою. Так само успішно все працює в міській раді міста Кривий Ріг. Ідея полягає у тому, що ви тиснете одночасно дві кнопки «Сенсор» та одну із вибраних кнопок голосування («За», «Проти», «Утримався»), і ви не можете відпустити руки до кінця голосування. Персональність та результативність забезпечується не за рахунок відбитку пальця, а за рахунок того, що обидві ваші руки задіяні при голосуванні і ви не можете відірвати руки протягом часу голосування ані з кнопки голосування («за», «проти», «утримався»), ані з сенсору».
 |
Академік Анатолій Морозов поділився деталями роботи науковців під час розроблення електронної системи для голосування: «Коли ми починали розробку, то ми думали про відбиток пальця. Але це маячня. По-перше. Всі депутати повинні здати відбиток свого пальця. Вони повинні прийняти про це відповідне парламентське рішення, бо це не прийнято законом. Що таке відбиток пальця? За 5 хвилин вам зроблять повний банк всіх відбитків. І давайте поміркуємо з вами. Ось бачите цей апарат (показує предмет для розпізнавання відбитку пальця). Цей апарат ми поставили в Київраді для попередньої реєстрації. Він стоїть в холі будівлі столичної міськради. Він може реєструватися і картою, і відбитком пальця. Якщо ви поставите його в зал для голосувань, можуть виникнути проблеми. Відбиток пальця дає ймовірність розпізнавання 0,9 – 0,92. Ви проходили розпізнавання відбитку пальця на кордоні? Якщо пам’ятаєте, то деколи палець треба ставити під різним кутом, кілька разів. Тобто тут ви не можете голосувати, якщо, умовно кажучи, потрібне співвідношення не встановиться і його не прийме система. Тобто тут слід голосувати допоки, доки кожен не встановить пальця в потрібний спосіб. А це займатиме і кілька секунд, і кілька хвилин. Крім того, можете уявити, що ви косо поставили пальця, і ваш голос не прийняло. Тут скандал. А голосування по відбитках тягне ще купу змін в діючі закони. Ми обрали найбільш просту та зручну технологію для забезпечення персонального голосування. Проблема, яка підняла на вуха всю країну, абсолютно надумана. Вона взагалі не проблема. Технічно кнопка вже підключена до пульта депутата, всі голосування віддзеркалюються на екранах комп’ютера апаратної кімнати, дуже давно софт під неї готовий.
Ставите галочку в вікні запуску голосування: буде голосування з фіксацією (тобто з застосуванням сенсора) – як у Київраді.
Залишаєте голосування без фіксації (галочка в вікні запуску голосування - знята), голосуєте, як сьогодні голосують в парламенті. Для того, щоб перейти на сенсорну кнопку, треба кілька секунд. І ввести це в Регламент, звичайно. Більше того, два тижні тому команда Верховної Ради «прогнала» весь зал та перевірила роботу сенсорної кнопки. Всі 450 кнопок працювали прекрасно, це кажуть наші безпосередні розробники».
Незважаючи на низку переваг, система «Рада-3», як визнає академік Анатолій Морозов, вичерпала свій термін експлуатації: «Дійсно, Рада-3 працює вже сімнадцять років, її розрахунковий термін роботи десять років, дійсно, елементна база вже може почати «розсипатися». Коли вона почне розсипатися – сьогодні, через тиждень або через три роки, – ніхто не знає. Вона дійсно вичерпала свій ресурс і пора переходити на нову систему».
Учений запевняє, що система нового покоління «Рада-4» вже давно готова до впровадження: «Система Рада-3 – одна з кращих систем, а Рада-4 не має аналогів у світі. Це новий клас систем, це ж можливість мати Інтернет за робочим місцем, не потрібно друкувати стоси паперів, розносити документи. На екран планшета (Wi-Fi) виводиться все: регламент, Конституція, тексти законопроектів, зауваження, поправки. А якщо ви хочете погуглити, то можете це зробити також за допомогою планшета, який розміщений у спеціальній кишені за пультом депутата. Причому ми зробили так, що депутат цей планшет не міг забрати додому (наш досвід такий, що він має бути тут). Є ще момент. Вони повинні бути наднадійними, уявіть, якщо у п’яти нардепів не спрацює пульт під час стратегічного голосування, в цій системі багато секретів, пов’язаних із надійністю. Наприклад, кожен елемент системи опитується «у якому він стані» сім-десять разів в секунду. І якщо щось не так, то це бачить оператор, і миттєво відбувається заміна. Причому інститут за цю роботу не взяв жодної копійки».
Щодо перспектив запуску «Ради-4» академік Анатолій Морозов зазначив: «Ця система була готова в 2016 році. Ми писали листи, сотні листів, щоб запровадити нову систему. Верховна Рада вперто ігнорувала… Після 2015 року, коли нас, розробників, відсунули від системи Ради, то ми не мали можливості спостерігати за тим, як її обслуговують. Тож для початку ми мали б перевірити, як вона працює. Але орієнтовно, за оптимістичного сценарію, якщо нам дозволять у порядку винятку швидко закупити комплектуючі, то нам буде достатньо півроку. Зимові канікули короткі, два тижні, а за літо ми б змонтували».
З повною версією інтерв’ю можна ознайомитися за посиланням: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2768187-anatolij-morozov-golovnij-konstruktor-elektronnoi-sistemi-rada.html .
Джерело: ІА «Укрінформ» (допис від 28 серпня 2019 року)
Відеосюжет: "NGO Centre UA" (7 квітня 2017 року)