Стосовно того, навіщо країні, яка воює, втратила частину своєї території і має серйозну міграцію, потрібен перепис населення, сьогодні питання не виникає. Багато в чому завдяки директору Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України академіку Еллі Лібановій.
Учена зазначає: «Проведення перепису — це своєрідний аудит населення, який різко знижує можливості будь-яких маніпуляцій. У тому числі з бюджетом і з виборами. При цьому, хоч як дивно, центральна влада не настільки зацікавлена у викривленні даних, як місцева. Усі субсидії та дотації розраховуються, виходячи з кількості населення. Тож місцева влада зацікавлена в тому, щоб населення було більше. Так завжди було. Чи зможемо ми провести перепис цього року чи все ж таки наступного — питання. Я, чесно кажучи, не гнала б картини. Тут же ще важливо, щоб перепис визнала міжнародна спільнота. А для цього він має пройти за методологією, як належить. Не думаю, що до кінця наступного року повномасштабний перепис вдасться провести. Навряд чи встигнуть підготуватися. По-перше, особливість цього перепису в тому, що проводитися він буде не на паперових носіях, а на планшетах. Не можна вже буде піти в ЖЕК, переписати інформацію і сказати, що опитування проведено. Але планшети треба закупити, а це ні багато ні мало — 100 тисяч штук. По-друге, потрібно створити програмне забезпечення. Як для введення інформації, так і для її узагальнення й аналізу, що більш складно. По-третє, треба підібрати 100 тисяч переписувачів. Тут ми розраховуємо на допомогу центрів зайнятості, де на обліку багато людей з вищою освітою, які за певну плату цілком спроможні цю роботу виконати. Спробуємо залучити й студентів — статистиків, економістів, соціологів, які раніше завжди це робили. Однак переписувачі повинні розуміти, що і як робити. Для цього знадобиться мінімум тиждень серйозного навчання й багато вчителів. Словом, дрібних, можливо некритичних, проблем — безліч. Щоб вони не нашарувалися, маємо їх вирішувати. І для цього потрібен час».
Елла Лібанова пояснює, що таке пробний перепис і для чого він проводиться: «Пробний перепис входить до плану робіт із перепису і проводиться, щоб уточнити питання, навантаження на переписувача, зрозуміти реакцію населення, у тому числі на планшет. (…) Пробний перепис ми точно проведемо. Насправді в нового уряду дуже амбіційні плани. Дай Боже, щоб вони здійснилися, але я не дуже розумію як. Тому що перепис потрібно проводити тоді, коли населення мінімально мобільне, — щоб застати більшість людей за своїми адресами. Зазвичай це осінньо-весняний період. Якщо ми хочемо робити самореєстрацію, то крайній критичний момент — початок березня. Наступний підходящий період — жовтень. Держкомстат вважає, що можна спробувати до кінця року зробити якусь експрес-оцінку — стать, вік, чисельність населення. Тому що сам переписний лист — це 50 запитань. Програму перепису ми прийняли рік тому. Переписний лист затверджували на спільному засіданні президії академії та колегії Держкомстату. Було, наприклад, безліч запитань щодо переліку етнічної належності. Зараз там понад 100 можливостей. Було пророблено величезну роботу. Як правило, одночасно проводяться два переписи — населення та житловий. (…) Можна запустити самореєстрацію. І ми плануємо це зробити. Але навіть досвід США показує, що відсів при цьому — до 50%. За дві хвилини переписний лист не заповниш. Людина спробувала й кинула».
На думку вченої, є ряд проблем щодо здійснення опитування: «Проблема в тому, що насправді ми сьогодні навіть приблизно не уявляємо, як люди розміщені по території. Наприклад, є версія, що в Києві живе 2,8 мільйона людей. Моя оцінка — близько 4 мільйонів. Від цього залежить навантаження на переписувача. На Заході переписи зараз обходяться дешевше, тому що в них є регістри, за допомогою яких легше визначити навантаження переписувача. У нас цього ще немає. Друга проблема — щоб людей узагалі пустили в помешкання і щоб з ними там нічого не трапилося. Останнє зазвичай забезпечується присутністю біля помешкання, куди зайшов переписувач, поліцейського».
 |
На думку вченої, є ряд важливих питань, на які дасть змогу відповісти перепис: «Нам дуже важливо зрозуміти різницю між населенням, яке є насправді, та постійним. Це дасть можливість досить точно оцінити чисельність трудових мігрантів. Якщо, звісно, населення не брехатиме. А для цього має бути проведена грамотна роз'яснювальна робота. На що, до речі, теж знадобиться чимало часу. Не просто розповідати, що перепис потрібен. А щоб люди не боялися відповідати на запитання, їм слід пояснювати, що отримані від них дані ніколи й за жодних умов ні до кого не потраплять. Навіть суд не може ухвалити таке рішення. Це жорсткий імператив. Із трудовою міграцією насправді не так усе безумно, як вважають. Так, напевно, зо три мільйони людей їдуть за кордон на заробітки. Але це не означає, що вони перестали бути жителями України і не входять до цих 38–40 мільйонів. Якщо людина поїхала попрацювати на два-три місяці, повернулася сюди, потім поїхала ще раз, тобто не виїжджає більше ніж на рік, вона вважається жителем України. Вона перестає ним бути тільки в тому випадку, якщо не живе тут понад рік. Дуже важливі питання національності, мови. Недостатньо запитати: російська — українська. Що, наприклад, робити з угорською? Потрібні угорські школи чи ні? Це політичні ігри угорського уряду чи справді проблема Закарпаття? Чому дітей на Закарпатті віддають у чеську школу? Хочуть, щоб дитина знала чеську мову, чи тому, що в цій школі кращі умови, — вона субсидується чеським урядом? Якщо рідна мова — українська, і людина нею спілкується, тоді питання — потрібна така школа чи ні. Важливо розуміти, що являє собою нинішня українська сім'я. Ми поняття про це не маємо. Не знаємо навіть, люди живуть у сім'ї з двох чи трьох поколінь, як довго діти залишаються з батьками. Важливі запитання про джерела засобів існування, і яке з них основне. У регістрі ДФС — тільки легальні доходи. (…) Далі дуже важливо зрозуміти умови життя, рівень освіти. Ми кажемо, що хочемо робити якусь економіку, наприклад знань чи IT. Але при цьому не розуміємо, який у країні рівень освіти».
Із повним текстом інтерв’ю можна ознайомитись за посиланням:
https://dt.ua/interview/yak-ne-zavaliti-perepisu-materinski-poradi-324153_.html
За інформацією тижневика «Дзеркало тижня»