Автор статті відзначає: «У широкому сенсі, санітарна грамотність (СГ, HealthLiteracy) — це здатність людини знаходити, розуміти й використовувати інформацію для зміцнення та збереження здоров'я (власного, родини і місцевої громади), робити висновки та приймати повсякденні рішення щодо профілактики хвороб чи травм і медико-санітарної допомоги, підтримання/поліпшення якості життя на всіх його етапах. В ідеалі, грамотна людина здатна отримати й оцінити інформацію, потрібну для:
– розуміння і виконання настанов із самодопомоги, включно з дотриманням режимів лікування (в т. ч. тривалого);
– планування і реалізації змін у житті, необхідних для поліпшення здоров'я;
– прийняття свідомих рішень стосовно здоров'я;
– розуміння, як і коли у разі необхідності звертатися по медичну допомогу;
– участі спільно з іншими в заходах із поліпшення здоров'я й у вирішенні питань здоров'я в місцевій громаді та суспільстві (як елемент політичної грамотності).
(…) Низький рівень СГ дорого коштує. За даними закордонних дослідників, обмежена СГ населення в розвинених країнах коливається в діапазоні від 34 до 59 %.У США витрати через неї становили 3–5 % річного бюджету медико-санітарної допомоги, а додаткові витрати на людину з обмеженою СГ оцінені в суму від 143 до 7 798 дол. на рік. Скільки втрачає Україна, можна лише здогадуватися …Небезпека не лише в нездоровому способі життя та різноманітних ризиках, яких людина з вищою освіченістю могла б уникати. Низький рівень санітарної грамотності впливає на здатність користуватися навіть доступною або зовсім безоплатною медичною допомогою. Слід визнати, що через постаріння населення України та збільшення частки людей із хронічними захворюваннями потреба у знаннях і навичках, які могли б поліпшити (чи бодай зберегти якнайдовше наявне) здоров'я, надзвичайно велика».
Наталя Рингач наголошує: «Важливість медико-санітарної грамотності важко переоцінити, але й оцінити досить важко… Як оцінити грамотність у питаннях здоров'я? Її можна виміряти лише на основі опитування. У європейському інструменті оцінки санітарної грамотності, який дозволяє оцінити суб'єктивне сприйняття труднощів при вирішенні проблем, пов'язаних зі здоров'ям, представлені, поряд із низкою питань щодо легкості пошуку й розуміння інформації, і питання щодо легкості суджень та оцінювання, а також — певних дій. Легкість характеризувалася за шкалою «дуже легко — досить легко — досить важко — дуже важко». Розроблену анкету було апробовано у восьми країнах Європи (Австрії, Болгарії, Німеччині, Греції, Ірландії, Іспанії, Нідерландах та Польщі) у 2012 році. Опитування засвідчило, що у 12% респондентів — недостатня (неадекватна) загальна санітарна грамотність, а ще у 35% вона оцінена як проблематична. Обмежена (неадекватна плюс проблемна) СГ коливається в діапазоні від 29% в Нідерландах до 62% у Болгарії, тобто в Європі це є проблемою для чималої частини населення. Якщо розглянути результати опитування за питаннями, побачимо, що найважче людям було визначитися саме у блоці про формування власної думки або певну активність. Зокрема, найчастіше було «досить важко» або «дуже важко» оцінити, чи надійною є інформація про хворобу (або про ризики для здоров'я) в засобах масової інформації, та вирішити, як можна захистити себе від хвороб на основі інформації зі ЗМІ; скласти власну думку про переваги й вади різних запропонованих варіантів лікування або взяти участь у заходах із поліпшення здоров'я за місцем проживання чи роботи. Крім того, практично, половині опитаних було важко дізнатися про політичні зміни, що можуть вплинути на здоров'я, та знайти інформацію про те, як зробити місце проживання кращим для здоров'я (свого й сусідів). На жаль, таке дослідження серед населення України не проводилось. Однак фокусне опитування (2018–2019), проведене мною серед лікарів, які проходили курси підвищення кваліфікації, показало наявність проблем. Так, попри впевненість перед початком заповнення анкети й таку собі установку "ми тут зараз однією лівою напишемо, що нам дуже легко все!", результати анонімного добровільного опитування людей із вищою медичною освітою та певним досвідом практичної роботи також засвідчили окремі обмеження. Найбільше задумувались українські лікарі, відповідаючи на питання стосовно легкості прийняття рішень щодо поліпшення свого здоров'я, впливу на умови життя, участі в загальних заходах, які поліпшують здоров'я і благополуччя вдома чи на робочому місці, у громаді тощо, або в конкретних — наприклад, приєднатися при бажанні до спортивного клубу чи гуртка для підвищення фізичної активності. Крім того, чималій частині опитуваних було досить важко вирішити, наприклад, чи мусять вони робити щеплення проти грипу. Чесно зізнаюся, що й моя анкета не була досконалою та вичерпною, залишилися певні питання, визначитись із якими мені (попри фах та досвід) було важко…».
Учена зауважує, що санітарна грамотність відіграє важливу роль у досягненні Цілей Сталого Розвитку: «Україна приєдналася до світової стратегії досягнення Цілей Сталого Розвитку, які мають забезпечити економічне зростання, соціальну справедливість, партнерство, мир та екологічну рівновагу. Звісно, роль санітарної грамотності найбільш значуща саме для досягнення Цілі 3. «Міцне здоров'я і благополуччя». Однак і в реалізації завдань у площині інших цілей неможливо обійтися без підвищення її рівня. Наприклад, для реалізації Цілі 8. "Гідна праця та економічне зростання" необхідні дії з підвищення рівня санітарної грамотності працівників шляхом надання інформації про вплив умов праці на здоров'я, можливості зменшення або уникнення професійних ризиків. Вища санітарна грамотність спонукає працівників вимагати в роботодавця більш безпечних і сприятливих умов праці, дотримання нормативів та стандартів безпеки тощо. Тим часом саме підприємства є зручною платформою заходів зі зміцнення здоров'я на робочому місці (оздоровчих програм, консультування з питань гігієни праці тощо). Незаперечна роль освіти в підвищенні СГ, особливо дітей, через включення питань здоров'я до шкільної програми в межах досягнення Цілі 4. "Якісна освіта". Адже освіта не лише збагачує масивом знань, а насамперед наділяє вмінням їх отримувати, здатністю до аналізу і критичного оцінювання інформації з наступним вибором напряму та механізмів необхідної активності.Дотримання рівності в доступності послуг соціальної сфери, запобігання дискримінації, в т. ч. залежно від місця проживання та через стан здоров'я, не вдасться забезпечити без підвищення СГ населення, формування усвідомленої потреби в певних послугах, що відбито і в завданнях Цілі 10 «Скорочення нерівності»».
На думку Наталі Рингач, «Закономірно, що з підвищенням рівня санітарної грамотності й відносно більша частка населення усвідомлює важливість для здоров'я екологічних питань. Це дасть вижити теперішнім і прийдешнім поколінням, забезпечивши відповідальне споживання та виробництво, пом'якшення наслідків зміни клімату, збереження, захист і відновлення моря та суші (Цілі 12–15). Розуміння того, що здоров'я залежить від стану довкілля (зумовленого значною мірою нашими діями чи бездіяльністю), усвідомлення зовнішніх ризиків і небезпеки бездумного споживання підштовхує до змін поведінки, пошуку знань і механізмів створення здоровішого оточення та громадського контролю за дотриманням його захисту. Є потреба в істотних інвестиціях і активному залученні громадянського суспільства до підвищення грамотності в питаннях здоров'я, що допоможе всім людям відігравати активну роль у забезпеченні власного здоров'я. А медики мають стати лідерами, які очолять і організують таку діяльність. Попри важливість знань, не менша важливість їх практичного застосування. Адже знання й ідеї, що втілюються в дію, важливіші, ніж ті, котрі існують самі по собі. В недавньому соціологічному дослідженні на Дніпропетровщині (2017) виявлено поєднання досить високої поінформованості населення працездатного віку про фактори ризику, їх шкідливий вплив на здоров'я, з низькою активністю, спрямованою на зменшення впливу зазначених факторів ризику. Тому надзвичайно актуально для України, як і для інших країн, зменшити розрив між знаннями і діями на користь здоров'я, подолати перепони на цьому шляху. Недарма стратегія з підвищення грамотності в питаннях здоров'я у Шотландії називається «Зробити це легко»… Обмежена грамотність у питаннях здоров'я обертається втратами здоров'я і працездатності, зниженням результативності та якості медичних послуг і збільшенням видатків на охорону здоров'я. Давайте запобігати цьому — працювати над собою і спільно вчитися мислити критично, ставати грамотнішими та здоровішими!».
Із повним текстом статті можна ознайомитись за посиланням:
https://dt.ua/HEALTH/likvidaciya-progalin-chi-gore-vid-rozumu-324126_.html
За інформацією тижневика «Дзеркало тижня»