Відкриваючи пленарне засідання конференції, директор Інституту всесвітньої історії НАН України член-кореспондент НАН України Андрій Кудряченко відзначив, що кожна з країн пострадянського простору по-своєму вирішувала нагальні питання національної зовнішньої політики задля забезпечення паритетного рівня відносин з власними міжнародними партнерами. Він побажав учасникам конференції плідної роботи при розгляді зазначених питань.
У доповіді завідувача відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії України НАН України члена-кореспондента НАН України Степана Віднянського йшлося про історіографічні особливості формування української зовнішньої політики, яка впродовж двадцятивосьмирічного періоду стала заручницею складних політичних процесів у ході трансформації глобального світу, пов’язаної з розпадом імперій. Виступ директора Інституту всесвітньої історії НАН України члена-кореспондента НАН України Андрія Кудряченка був присвячений головним напрямам зовнішньої політики пострадянського Азербайджану, які обтяжені роздмухуванням нагірно-карабаського збройного конфлікту із сусідньою Вірменією за мовчазної згоди офіційної Москви. Промовець особливо відзначив роль попереднього глави азербайджанської держави Г.Алієва в становленні грамотної національної зовнішньої політики, компетентного використання її енергетичного фактору та ефективного просування азербайджанських інтересів на культурно-освітньому напрямі у міжнародному контексті.
Виступ завідувача відділу історії нових незалежних держав Інституту всесвітньої історії НАН України кандидата історичних наук Андрія Бульвінського висвітлив історичний аспект геополітичного становища Таджикистану в структурі центральноазійського регіону. Визначальним фактором у цьому зв’язку було виокремлено акцентацію офіційним Ашгабатом на давньому арійському походженні сучасних таджиків, що концептуально є опосередкованим, а почасти й прямим підкресленням прийшлого характеру тюркських народів у регіоні.
У підготовленій провідним науковим співробітником Інституту всесвітньої історії НАН України доктором філологічних наук Павлом Рудяковим і старшим науковим співробітником Інституту всесвітньої історії НАН України кандидатом політичних наук Олександром Деменком доповіді йшлося про нову стратегію ЄС щодо центральноазійських країн, яка носить не ситуативний, а системний характер. Автори окреслили головні принципи співпраці та її основні сфери, які офіційний Брюссель пропонує своїм партнерам у цьому регіоні.
Промова провідного наукового співробітника Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України доктора політичних наук Тетяни Ляшенко була присвячена актуальним процесам у регіональних організаціях та структурах в Центральній Азії. Особлива увага у цьому контексті приділялась, зокрема, наявному прагненню кремлівського керівництва посилити свій вплив на Україну шляхом її «втягування» до складу Шанхайської організації співробітництва, де змагаються за провідну роль і конкурують Росія і Китай.
По завершенню пленарного засідання з доповідями на конференції виступили учасники низки секцій наукового заходу. За підсумками конференції планується видання збірника наукових праць.
За інформацією Інституту всесвітньої історії НАН України