Семінар об’єднуватиме науковців різних відділів Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України, запрошуватиме провідних фахівців з України та з інших країн, а також широку зацікавлену громадськість. Координатори семінару: старший науковий співробітник Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України доктор філософських наук Оксана Йосипенко, старший науковий співробітник Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України доктор філософських наук Володимир Навроцький.
Доповідачі: французький філософ доктор філософських наук Венсан Декомб та директор Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України член-кореспондент НАН України Анатолій Єрмоленко.
«Лінгвістичний поворот у філософії», «мовна парадигма в філософії», «мовний аналіз», «філософія як переклад», «інтерпретативний поворот у філософії» – це лише частина висловів, які глибоко увійшли в лексикон філософії ХХ і ХХІ століть. Проте чи не перетворюються вони на гасла, за якими приховується нехтування наслідками лінгвістичного повороту, коли посилання на мовну парадигму легалізує навіть таке розуміння мовлення і мислення, яке прямо критикувалося представниками філософій лінгвістичного повороту як зміни у напрямку розвитку аналітичної філософії? Чи не прийшов на зміну лінгвістичному повороту у філософії, як фази у розвитку аналітичної філософії ХХ ст., якийсь новий поворот (когнітивний, інтерпретативний чи інший), знецінивши його, залишивши його у минулому і перетворивши на предмет історико-філософського інтересу? Чи дійсно філософія мови остаточно витіснена філософією свідомості, яка, у свою чергу, трансформувалась у «когнітивну науку» – синтез філософської психології, нейронауки, теоретичної лінгвістики та штучного інтелекту? І чи дійсно термінологія природничих, соціальних і гуманітарних наук вже не розглядається як джерело філософських, концептуальних проблем?
Надзвичайно плюралістичним і демократичним є витлумачення лінгвістичного повороту в філософії та його наслідків, у тому числі, в українському філософському дискурсі.
У цьому сенсі лінгвістичний поворот є антропологічним поворотом, поворотом до розуміння людини як мовної істоти, мовність якої вводить відразу всі людські атрибути.
Одним з найвагоміших наслідків лінгвістичного повороту стала трансформація філософії розуму (philosophy of mind) на засадах логіки, оновленої Фреґе й Вітґенштайном, що дало змогу подолати ментальний атомізм, притаманний модерній філософії розуму та звуження розуму до свідомості, притаманне феноменології й когнітивізму.
До участі у семінарі запрошуються всі, хто цікавиться філософією мови та розуму, питаннями філософської методології та методології гуманітарних наук, методами аналізу, що задіяні у сучасній аналітичній філософії, актуальним станом лінгвістичних і семіологічних досліджень, аналізом дискурсу, соціальною філософією, антропологією тощо.
За інформацією Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України