В експертному засіданні взяли участі такі вчені Академії:
– заступник директора Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України доктор філософських наук Анатолій Колодний;
– провідний науковий співробітник Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України доктор філософських наук Олександр Саган;
– провідний науковий співробітник відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії ім. Г.Сковороди НАН України доктор філософських наук Євген Бистрицький;
– старший науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім.Г.С. Сковороди НАН У країни кандидат історичних наук Ігор Козловський;
– завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонанаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України доктор політичних наук Віктор Войналович;
– провідний науковий співробітник відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України доктор політичних наук Олег Калакура.
Учасники «Експертної ради з питань свободи совісті та діяльності релігійних організацій» та «Експертної ради з питань етнополітики» обговорили наступні питання:
– державна політика України у релігійній та етнонаціональній сферах: досягнення, стратегічні пріоритети, прогнози, законодавчі перспективи;
– створення й розбудова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті – пріоритетне завдання в гуманітарній політиці держави.
«Після розпаду Радянського Союзу 50% усіх релігійних організацій, які діяли в колишньому СРСР, зосереджувалися в Україні», – про це зробив доповідь Ігор Козловський. «Україна є однією з найскладніших з точки зору релігійної ситуації палітри в європейському просторі, і не тільки. І на колишньому пострадянському просторі це унікальна країна, бо ще коли Радянський Союз був зруйнований, 50% усіх релігійних організацій, які були в колишньому Радянському Союзі, були саме в Україні. У Росії - 25% і 25% - у інших 13 державах. І така тенденція постійного зростання релігійної мережі саме характеризується своєрідністю для України. І це виклик для нас усіх», – підсумував вчений. За його словами, тепер перед Україною постали нові виклики, що пов’язано з об’єднавчим процесом навколо новоствореної Православної церкви України, яка переживає зараз період становлення, та «протидією з боку інших православних гілок, які існують на території України». Водночас, зауважив науковець, складні процеси відбуваються і всередині низки інших релігійних організацій. Козловський також наголосив на важливості релігійної безпеки та звернув увагу на виклики, пов’язані з війною в Україні. «Переслідування вірян і репресії, які є на окупованих територіях Криму, Донеччини та Луганщини, – з одного боку, це є зона відповідальності Російської Федерації, але ж ми не можемо стояти осторонь, бо це наші громадяни. І ми повинні постійно нагадувати і не тільки нашому суспільству, а й міжнародному також про ті утиски, які є на цих територіях», - наголосив експерт. Він також зазначив, що, за спостереженнями, наразі релігійні організації стають більш активними учасниками становлення громадянського суспільства в Україні.
За інформацією мультимедійної платформи «Укрінформ»