8–10 жовтня 2019 року в АТ «Турбоатом» та Інституті проблем машинобудування імені А. М. Підгорного (ІПМаш) НАН України (м. Харків) відбулася ХVII міжнародна науково-технічна конференція «Удосконалювання енергоустановок методами математичного і фізичного моделювання» (УЕ–2019). Захід присвячувався 85-річчю АТ «Турбоатом».
Організаторами конференції виступили Національна академія наук України, Відділення фізико-технічних проблем енергетики НАН України, Інститут проблем машинобудування імені А.М. Підгорного НАН України, АТ «Турбоатом».
Метою заходу було узагальнення досягнень та досвіду в галузі застосування математичного і фізичного моделювання при створенні, модернізації та експлуатації енергетичних установок, обмін новими ідеями та останніми науковими досягненнями, встановлення нових і підтримка існуючих наукових і науково-промислових контактів. Учасниками також розглядалися питання вдосконалювання парових, газових, парогазових і гідравлічних турбоустановок і їх обладнання, модернізації та технічного переоснащення ТЕС, АЕС, ГЕС, ГАЕС, впровадження нових нетрадиційних енерготехнологій і зменшення негативного впливу об’єктів енергетики на навколишнє середовище.
Відкриття конференції та пленарне засідання відбулося 8 жовтня на території АТ «Турбоатом».
Конференцію відкрив директор ІПМаш імені А.М. Підгорного НАН України член-кореспондент НАН України А. В. Русанов. Він звернувся до учасників конференції із вступним словом, а також зачитав привітання Президента НАН України академіка Б. Є. Патона, в якому Борис Євгенович, зокрема, висловив впевненість, що вирішення першорядних наукових проблем, які розглядатимуться в рамках проведення конференції, сприятимуть напрацюванню нових орієнтирів розвитку вітчизняної і світової енергетики та шляхів їх практичної реалізації.
Головний конструктор АТ «Турбоатом» Є. В. Левченко у своєму виступі окреслив основні здобутки та відмітив, що сучасний стан підприємства, яке входить у п’ятірку провідних світових виробників турбінної продукції, був би неможливий без плідної співпраці між науковими установами НАН України та АТ «Турбоатом».
 |
 |
 |
На пленарному засіданні з доповідями також виступили: заступник директора ІПМаш імені А.М. Підгорного НАН України член-кореспондент НАН України А. О. Костіков з доповіддю «АТ «Турбоатом» та Інститут проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного НАН України – 80 років стратегічної співпраці в галузі енергетичного машинобудування»; завідувач кафедри зварювання Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» В. В. Дмитрик з доповіддю «Моделювання зварювального нагріву при виготовленні роторів турбін великої потужності»; завідувачка кафедри теплоенергетичних установок теплових та атомних електростанцій Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» О. Ю. Черноусенко з доповіддю «Ресурсні характеристики ротора високого тиску парової турбіни к-1000-60/3000».
 |
Після пленарного засідання відбулося відвідування музею та виробничих потужностей підприємства, де головний інженер АТ «Турбоатом» Г. І. Іщенко ознайомив учасників заходу з повним циклом виготовлення турбінної продукції для атомних, теплових та гідравлічних електростанцій.
У наступні дні робота конференції проходила на території ІПМаш імені А. М. Підгорного НАН України.
Так, відбулося засідання чотирьох секцій:
1. Удосконалювання термодинамічних та екологічних показників енергоустановок. Енергозберігаючі технології.
2. Гідрогазодинамічні та теплові процеси у енергетичному обладнанні.
3. Проблеми експлуатації обладнання, модернізації і технічного переоснащення енергетичних установок.
4. Динаміка, міцність, безпека роботи і залишковий ресурс енергоустановок.
На секційних засіданнях учасники конференції обговорили питання розвинення математичних моделей та методів моделювання фізичних процесів у проточних частинах турбомашин, вдосконалення експериментальних досліджень проточних частин гідромашин, підвищення надійності та ефективності роботи паротурбінних установок на різних режимах роботи, енергозбереження та утилізації скидної теплоти, аналізу термоміцності, довговічності та оцінки ресурсу енергетичних машин, створення систем моніторингу та вібродіагностування потужних роторних агрегатів, запобігання пошкоджуваності зварних з’єднань та вдосконалення технології ремонтної зварки, застосування технології використання електрофізичних явищ у теплових машинах з метою підвищення їх ефективності, зниження шкідливих викидів при роботі теплових електростанцій, оботи і т. і.
 |
В останній день учасники конференції мали змогу ознайомитись з експериментальною базою ІПМаш імені А.М. Підгорного НАН України. Зокрема, вони відвідали гідродинамічні стенди лабораторії гідромашин, що мають статус національного надбання. Ці стенди відповідають усім вимогам міжнародного стандарту МЕК 60193, що дозволяє з урахуванням багаторічного досвіду фахівців Інституту проводити дослідні та приймально-здавальні випробування вертикальних гідравлічних машин усіх типів. За роки існування лабораторії в ній розроблено та протестовано велику кількість моделей гідротурбін і оборотних радіально-осьових гідромашин, що були використані, в тому числі, й АТ «Турбоатом» під час створення гідроагрегатів для споруджуваних і проектованих ГЕС і ГАЕС в Україні та за кордоном.
Фахівці відділу водневої енергетики продемонстрували роботу електролізерів, що працюють за новою безмембранною технологією. Вона дає змогу не лише виключити використання рідкоземельних металів і металів платинової групи під час отримання водню, а й отримувати кисень і водень під великим тиском (до 30 МПа) без додаткового компримування, що суттєво знижує експлуатаційні затрати.
У лабораторії відділу нетрадиційних енерготехнологій учасникам конференції було представлено експериментальний енерготехнологічний комплекс виробництва та спалювання композиційних палив та продемонстровано, як завдяки застосування методу гідрокавітаційної активації можна отримувати паливо з некондиційних вуглеводнів (застарілий мазут, танкерні змиви, кубові залишки, низькосортове вугілля, біомаса, промислові стоки тощо). Такий підхід дозволяє не лише отримувати додаткову енергію, а й утилізувати і знезаражувати небезпечні відходи.
Загалом у ході заходу було заслухано та обговорено 3 пленарні та 57 секційних доповідей. Вони характеризувалися високим науковим рівнем і практичною спрямованістю. У роботі конференції взяли участь 159 фахівців (у тому числі, 4 представника закордонних установ), серед яких 1 академік НАН України, 4 члени-кореспонденти НАН України, 43 доктора наук і 61 кандидат наук. У цілому було представлено більше 30 провідних наукових організацій, промислових підприємств та закладів вищої освіти з України, Польщі й Литви.
За інформацією ІПМаш ім. А.М. Підгорного НАН України