Президія НАН України, Відділення історії, філософії та права НАН України з глибоким сумом сповіщають,
що 05 листопада 2019 року на 93 році життя перестало битися серце визначного українського ученого-археолога
члена-кореспондента НАН України
ВОЛОДИМИРА ДАНИЛОВИЧА БАРАНА
В. Баран народився 9 серпня 1927 року в с. Дем’янів Галицького району Івано-Франківської області. Людина талановита і обдарована, він після закінчення історичного факультету Львівського педагогічного інституту в 1950 році працював завідувачем відділу державного архіву Львівської області (1951-1953), науковим співробітником Інституту суспільних наук АН УРСР (1953-1967), доцентом Львівського університету (1967-1969). У 1958 році отримав науковий ступінь кандидата історичних наук.
Починаючи з 1969 року його творча і професійна наукова діяльність пов’язана з Інститутом археології НАН України, в якому він написав дисертацію на здобуття ступеня доктора історичних наук (1973). У 1995 році його було обрано членом-кореспондентом Національної академії наук України.
Діапазон наукових досліджень В.Д. Барана охоплював ряд найважливіших проблем археології та історії ранньосередньовічних слов’ян. Володимир Данилович керував роботою багатьох археологічних експедицій по дослідженню пам'яток слов'ян та Русі. Особливо він відомий дослідженнями черняхівської (ІІІ – V ст.), празько-корчацької (V – VII ст.), райковецької (VIII – X ст.) археологічних культур. Ним створено відому наукову школу археологів-славістів. В.Д. Баран – провідний спеціаліст у дослідженні проблем походження та ранньої історії слов’ян.
Творчий доробок В.Д. Барана та його учнів добре відомий ученим багатьох країн світу. Його перу належить понад 400 наукових праць, серед яких понад 20 індивідуальних та колективних монографій, посібники для студентів вищих навчальних закладів.
Водночас з науковою роботою Володимир Данилович завжди приділяв велику увагу питанням професійної підготовки та вихованню молодих кадрів. Протягом тривалого часу він викладав у Львівському та Київському університетах. Серед його учнів чимало кандидатів і докторів історичних наук, як успішно працюють в науково-дослідних та освітніх закладах України та зарубіжних країн.
За наукові досягнення йому двічі присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки (1991, 2001).
Висловлюємо глибоке щире співчуття рідним та близьким Володимира Даниловича. Світла пам’ять про визначного вченого та прекрасну людину назавжди збережеться у серцях тих, хто його знав і мав честь працювати з ним.
Президія Національної академії наук України
Відділення історії, філософії та права НАН України
Інститут археології НАН України