|
Експерт розказує про свою участь у конференції гідрологів та кліматологів Придунайських країн та те, яка саме проблема об’єднала зусилля фахівців: «Зміни клімату посилюються. Вони все більше впливають на навколишнє середовище, водні ресурси й потребують удосконалення прогнозування їхнього стану та управління річковими басейнами... У вересні з’явився звіт Всесвітньої метеорологічної організації (World Meteorological Organization), де чітко зазначено: за останні п’ять років інтенсивно зросла температура. Ця п’ятирічка, ймовірно, стане найтеплішою в історії інструментальних спостережень за погодою. Як наслідок, в кліматичній системі планети сталися великі зміни. Піднімається рівень світового океану, скорочується площа льодовикового покриву. В Арктиці практично зникла багаторічна крига. Цього року рівень льодовиків у Ґренландії зменшився настільки, що випередив усі очікування – прогнозувалося, що подібні зміни настануть не раніше 2070-го року. Суттєво зростає температура океану, що зумовлює зростання кислотності океанічних вод, а також збільшення кількості й інтенсивності потужних ураганів. Атлантичні урагани у 2017 році були найбільш руйнівними в історії. Цього року вони призвели до гуманітарної й економічної катастрофи на Багамських островах та в Мозамбіку. Збільшується інтенсивність та кількість хвиль тепла. У багатьох регіонах зростає дефіцит опадів, а самі опади стають більш інтенсивними, що призводить до зростання інтенсивності паводків. Ні, не свято наближається».
Віра Балабух підняла теми кліматичних змін в Україні, кліматичних катастроф, які стались цього року, боротьби 16-річної активістки Ґрети Тунберґ, необхідності регіонального метеорологічного центру в Україні та ін.
Щодо ситуації в Україні вчена зауважує: «Незважена адміністративна реформа 2011 року та хронічне недофінансування галузі призвели до втрати Українською гідрометеорологічною службою лідуючих позицій у світовому рейтингу гідрометеорології, її суттєвого відставання від технічного переозброєння, що у більшості країн світу здійснюється швидкими темпами. Тому необхідне, насамперед, підвищення статусу гідрометеорологічної служби. Тим часом в оперативних та наукових підрозділах відчувається брак кадрів, що з року в рік зростає. Це також пов’язано з низьким рівнем оплати праці в галузі. (…) Минулого року влаштовувалися парламентські слухання у Верховній Раді, де йшлося про те, що в Україні потрібна і буде розроблена Кліматична програма. Але й досі уряд заклопотаний іншими проблемами, а та величезна кількість виконаних досліджень… не скоординована і безсистемна. Інколи ці дані навіть суперечать одне одному. Звідси – недовіра суспільства до інформації про зміни клімату, кліматичні прогнози».
Віра Балабух розказує також якою буде зима 2019-2020 рр.: «Як і минулорічна, вона має бути теплою. Для цього є всі підстави. Недарма у доповіді Всесвітньої метеорологічної організації стверджують: п’ятиріччя 2015-2019 – найтепліше в історії людства. Та висока температура, яку ми спостерігали в Європі, означає: високу температуру мають океани. Зважте, не поверхневий шар океанів, а товща до 700 метрів. Атлантичний океан для Європи є тією грубкою, яка підігріває повітряні потоки, що ходять над територію Старого Світу... За даними Національного управління океанічних та атмосферних досліджень США (National Oceanic and Atmospheric Administration, NOAA) очікується, що середня температура кожного зимового місяця буде вищою в порівнянні з початком нашого століття на 1-3 градуси. Можливі короткочасні вторгнення холодного Арктичного повітря».
За інформацією «Укрінформ»