Президія Національної академії наук України, Відділення загальної біології НАН України із глибокою скорботою сповіщають, що 8 січня 2020 року на 96-му році життя помер видатний вчений, гідробіолог, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки України, премії НАН України імені І.І. Шмальгаузена
академік НАН України
Зайцев Ювеналій Петрович
Ювеналій Петрович народився 18 квітня 1924 р. в с. Миколаївка-Новоросійська Акерманського уїзду Бесарабії. У 1949 р. закінчив Одеський державний університет iм. I.I. Мечникова за фахом «гідробіологія». З 1949 року почав працювати на посаді лаборанта цього ж університету, поєднуючи її з виконанням обов’язків завідувача Гідробіологічної станції. В 1956 році успішно захистив кандидатську дисертацію. Відтоді і до останнього часу Ювеналій Петрович працював в Одеському відділенні (філії) Інституту біології південних морів імені О.О. Ковалевського АН УРСР, яке згодом було перейменоване в Державну установу «Інститут морської біології НАН України». У 1964 р. Ю.П. Зайцев захистив докторську дисертацію. У 1969 р. Ювеналія Петровича обрано членом-кореспондентом АН УРСР, у 1997 р. – академіком НАН України.
Ю.П. Зайцев – видатний український вчений-біолог, який зробив вагомий внесок у розвиток гідробіології та займався розробкою концепції екологічних дозорних у морях та океанах. Згодом запропонував використовувати екологічних дозорних для екологічного моніторингу моря.
Застосувавши оригінальну методику збору біологічного матеріалу, Ювеналій Петрович відкрив на самій поверхні води (у шapi товщиною до 5 см) невідоме науці щільне угрупування живих істот, яке отримало назву морський нейстон. Всебічне дослідження морського нейстону, існування якого у морях i океанах вважали неможливим, виявило, що він складається з багатьох організмів, від бактерій та одноклітинних рослин до ікри та личинок і мальків риб, які добре пристосовані до специфічних умов саме цього шару морської пелагіалі. Завдяки зусиллям Ю.П. Зайцева було створено відділ комплексного дослідження нейстону. Міжнародною науковою спільнотою високо оцінено відкриття морського нейстону, який іноді називали нейстоном Зайцева.
Ю.П. Зайцев проявив себе талановитим організатором науки. З 1972 по 1989 роки був керівником Одеського відділення Інституту біології південних морів імені О.О. Ковалевського АН УРСР. Саме в цей час (1981 р.) і за його безпосередній участі був створений природний заповідник «Дунайські плавні», який згодом став Дунайським біосферним заповідником (1998 р.). У 1984 р. завдяки зусиллям Ю.П. Зайцева двом вітчизняним заповідникам – Чорноморському та «Асканія-Нова» було надано статус Біосферного резервату ЮНЕСКО.
Ю.П. Зайцев – автор понад 450 наукових та науково-популярних праць, у тому числі 25 монографій, опублікованих у видавництвах 20 країн світу. Багато уваги він приділяв підготовці наукових кадрів. Учнями Ювеналія Петровича підготовлені та успішно захищені понад 30 дисертацій, з яких шість – докторські.
За видатну наукову діяльність та активну громадську позицію академіка НАН України Ю.П. Зайцева відзначено державними, академічними та міжнародними преміями та відзнаками. Зокрема, Державною премією України в галузі науки і техніки (2014 р.), премією НАН України iм. І.І. Шмальгаузена (1996 р.), почесним дипломом Румунського Національного Інституту морських досліджень "За особливі заслуги у морських науках", нагородами Міжнародної комісії з охорони Чорного моря від забруднення: "Срібний дельфін" ("За видатні досягнення в науках про Чорне море", 2006) та "Кришталева медаль Чорного моря" ("За видатні заслуги в охороні середовища Чорного моря", 2009). В 2003 р. Ювеналію Петровичу присвоєне почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
Життєвий шлях Ювеналія Петровича – взірець відданості улюбленій справі. Всі, кому довелося спілкуватися з Ювеналієм Петровичем, відзначили його як надзвичайно енергійну, чуйну людину, повністю віддану своїй справі, здатну зрозуміти, підтримати й прийти на допомогу.
Друзі, колеги й учні Ювеналія Петровича Зайцева із глибокою вдячністю завжди пам’ятатимуть цю яскраву непересічну особистість і шануватимуть його внесок у розвиток біологічної науки.
Вічна і світла йому пам’ять!
Президія Національної академії наук України
Секція хімічних і біологічних наук НАН України
Відділення загальної біології НАН України