View message

На веб-сайті громадської організації “Центр перспективних ініціатив та досліджень” було опубліковано інтерв’ю директора Державної установи “Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України” доктора економічних наук Михайла Хвесика.

На початку розмови вчений докладно розповів про очолювану ним установу та головні напрями її діяльності: “Інститут підпорядковується Національній академії наук України. Це єдина науково-дослідна установа , яка ґрунтовно займається дослідженнями проблем економіки природокористування та сталим розвитком не тільки на пострадянському просторі, а й на континенті. У своїй діяльності ми володіємо широкою автономією. Провідними напрямами наших досліджень, що вже зайняли своє достойне місце в публічному просторі, є відповідальне природокористування, раціональне використання природних ресурсів, сталий розвиток.

До результатів комплексних наукових досліджень належать рекомендації, котрі широко застосовуються в діяльності урядових структур України і місцевих органів управління у процесі визначення й реалізації заходів щодо стратегічного управління, формування ринку природно-ресурсних активів, а також використовуються для подальшої діяльності науково-дослідних та проектних установ при розробленні відповідних стратегій і програм. Поряд з тим ми готуємо та оприлюднюємо якісну аналітику й прогнози. Напрями роботи моїх колег пов’язані з економікою природних ресурсів (водних, земельних, лісових), проблемами природно-техногенної та екологічної безпеки, аспектами, що пов’язані з оцінюванням екосистемного потенціалу держави.

У структурі установи працює 70 осіб, з них — 13 докторів наук, і 30 кандидатів економічних наук. Але в дослідних процесах фактично задіяно набагато більше науковців, оскільки ми тісно співпрацюємо з вищими навчальними закладами, науково-дослідними установами України, європейськими структурами тощо. Нещодавно підписано угоду про співпрацю з представником Китайської асоціації міжнародного обміну Стівеном Фенгом, яка передбачає контакти з широкого кола питань: спільних досліджень у сфері економіки природокористування та екологічної безпеки, освітніх послуг, підготовки кадрів, наукового обміну тощо, та угоду про співробітництво і партнерство з Dr. Hasrat Arjjumend (The Grassroots Institute, Канада) з метою організації “Summer Field School & Workshop on Mountain Ecosystems and Resource Management” у 2020 році.

М. Хвесик також зазначив, що внаслідок плідної співпраці з інститутами НАН України, іншими науково-дослідними установами було розроблено Національну парадигму сталого розвитку України — засадниче видання, яке відображає позицію науковців Інституту щодо перспектив реалізації стратегічно важливих документів, прийнятих у різні часи з урахуванням української державницької специфіки, природно-ресурсного потенціалу та інших релевантних аспектів. Наразі триває етап імплементації положень цієї парадигми.

“Надзвичайно важливим є реальне втілення досягнень колективу в суспільно-господарську практику. Так, нами вперше в Україні здійснено оцінку вартості національного природного багатства України. Це надзвичайно вагома розробка, результати котрої дали можливість започаткувати інші проекти у сфері дослідження інвестиційної привабливості ресурсних активів, пожвавити висвітлення проблемних питань у науково-популярних публікаціях, виданнях з актуальної тематики щодо децентралізації тощо. Роботи у цьому напрямі тривають і поглиблюються, оскільки для розробки та запровадження ефективної моделі подальшого розвитку необхідно визначити ступінь ідентифікованості наявних природних ресурсів щодо власністного статусу”, - наголосив учений.

Чи відчувається публічний та державний запит на якісну аналітику в сфері сталого розвитку? Відповідаючи на це запитання М. Хвесик зазначив: “Мені імпонує ставлення як громадськості, так і урядових структур до проблем сталого розвитку, адже останнім часом участь недержавних організацій, центральних органів у їх розв’язанні посилилася, прийшло розуміння необхідності врахування принципів сталості у своїй повсякденній діяльності. Звичайно, це позначається на рівні та змісті наших дискусій: тепер це не лише односторонні запити і звичайна статистична інформація, а й постійні дискусії та коментарі, суттєво доповнені провідним міжнародним досвідом, підкріплені конкретними пропозиціями щодо подальшої співпраці та майбутніх розробок. З огляду на сказане вище, заснування Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України» можна трактувати як наслідок підвищеного попиту на якісний науковий супровід і консультування щодо відповідної тематики. Українська держава жодним чином не стоїть осторонь реалізації політики сталого розвитку. У нас є бажання діяти, є також достатній науковий потенціал”.

Директор Інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАН України переконує, що на сьогоднішній день колективом установи в процесі співпраці з органами державної влади та місцевого самоврядування досягнуто чимало конкретних результатів у сфері сталого розвитку. Наприклад, до їх числа М. Хвесик відносить розробку комплексу пропозицій і рекомендацій для успішного виконання завдань блоку «Сталий розвиток міст і громад».