 Зображення монет періоду Великого князя Київського Володимира (960/963 –1015) у виданні «Наш герб: українські символи від княжих часів до сьогодення» |
Експерт зазначає: «Двозуб князя Святослава Хороброго та його трансформація у тризуб князя Володимира Великого – ці княжі знаки династії Рюриковичів й дотепер викликають дискусії в науковому світі. Ба більше: дотепер тема княжих знаків доби України-Русі залишається у сфері містифікацій з боку людей, які намагаються розшифрувати походження тризуба. На сьогодні налічується понад сорок гіпотез щодо значення тризуба. (…) Гіпотези щодо значення тризубу почали з’являтись у XIX сторіччі: хтось вважав, що то сатанинський символ, декому не давали спокою думки, кому з князів належать срібники (гроші) із зображенням тризуба – Володимирові Великому чи Володимирові Мономаху… Дискусії не вщухають дотепер, і на сьогодні науковці налічують 43 гіпотези стосовно значення тризуба. До речі, сама назва «тризуб» є мовним неологізмом: він виник наприкінці XIX сторіччя – «тризуб», «тризубець». (…) Витоки походження тризуба необхідно шукати з кількох сотень княжих знаків руської княжої династії. Цей княжий знак археологічно зафіксований за людиною, котра мешкала у X сторіччі, а саме за князем Святославом Хоробрим (князь київський, представник династії Рюриковичів, єдиний син князя Ігоря та княгині Ольги – ред.). Знайдено його печатки, на яких написано «Святослав» та княжим двозубим знаком. Водночас, маємо розуміти, що княжу династію X сторіччя складали не лише ті князі, чиї імена ми знаємо (Ігор, Святослав, Володимир). Вони мали по кілька десятків родичів, які мали свої знаки, що їх ми не знайшли в археологічних пам’ятках».
Олександр Алфьоров також пояснює чому з відомих княжих знаків у березні 1918 року Українська Центральна Рада офіційно ухвалила саме тризуб як державний герб УНР: «Виникає молода держава, нова держава на карті Європи. Для утвердження молодої держави їй потрібні не лише державні інституції, закони тощо, а й державні атрибути, такі як герб і прапор, і це розуміли тодішні політики з Центральної Ради. Якщо з прапором все було більш-менш зрозуміло, тому що з XIX сторіччя сині та жовті кольори увійшли у свідомість українців, то з гербом усе було значно складніше. Так, серед представників соціалістів переконували усіх, що УНР мусить мати герб, на якому були би зафіксовані певні соціалістичні гасла. Одним із проектів герба було зображення робітника і селянки. Також у Раді розглядали герб із зображенням Архистратига Михаїла, але його відкинули як такий, який можуть сприймати як «імперський». Спершу думка розмістити на гербі тризуб – знак з монети князя Володимира – особливого ентузіазму у політиків не викликала. Ідею підтримав Михайло Грушевський (історик, голова Центральної Ради УНР – ред.), і в одній зі своїх статей він написав, що на гербі молодої української держави чудово би виглядав тризуб. Але поступово тризуб збільшує кількість своїх прихильників (так, один із авторів українських грошей художник Георгій Нарбут малює його на банкноті). І якщо у 1917 році про тризуб мало хто і знав, то уже в 1918 році тризуб став популярним. Зазначу: тризуб був княжим знаком Володимира Святославича і до, і після хрещення. Через кілька сотень років тризуб став знаком УНР та держави гетьмана Павла Скоропадського, й не змінився, як державний атрибут! Вже у 1920-і роки українство не уявляє собі іншого символу, ніж тризуб. Тризуб відтоді об’єднує всю Україну, це не є регіональний знак, він має історичну тяглість і пов’язує нас з тією Руссю, від якої нас «відрізав» «сусід»».
За інформацією «Радіо Свобода»