 |
Віра Балабух зазначає: «Зима цього року на всій території України була аномально теплою. 2019 рік взагалі був дуже теплим і не лише в Україні. На планеті він виявився другим з найтепліших за увесь період інструментальних спостережень, поступившись лише 2016 року, а в Європі – 2018 року. Проте аномально теплими були не лише ці роки. За звітами Всесвітньої метеорологічної організації останні 5 і навіть 10 років були найтеплішими на нашій планеті. Такі аномалії є свідченням зміни кліматичної системи, які істотно проявились з середини минулого століття. Уже з середини 70-х років аномалія середньої річної глобальної температури повітря перевищила 0 градусів відносно середньої температури за ХХ століття. З того часу швидкість її зміни неухильно зростає. У північній півкулі такі зміни також спостерігаються з середини 70-х років, а в Європі – з кінця 80-х років ХХ століття і на початку нового тисячоліття перевищили 1°С. В Україні так само ми спостерігаємо тенденцію до підвищення температури, а найбільш стрімкий ріст зафіксований з кінця 90-х років. Починаючи з 2007 року в країні температурні аномалії перевищили 1,5 градуси, а у 2019 році середня за рік температура повітря на материковій частині України стала вищою на 2,6 градуса відносно кліматичної норми. Найбільший ріст температури повітря спостерігається зимою та літом. Отже, бачимо, що аномально тепла зима цього року є закономірним явищем, яке спостерігалось протягом останніх десятиліть не лише в Україні, а й загалом на планеті й для метеорологів це не стало несподіванкою».
Учена пояснює як впливає на метеорологічну ситуацію підвищення температури в океані: «Стан океану впливає на загальну циркуляцію атмосфери й, зрештою, на погоду. Підвищення температури Атлантичного океану, особливо у північній частині, в холодний період року, провокує активізацію циклонічної діяльності. Це й відбувалось дуже активно цієї зими. На півночі Атлантики утворювались дуже потужні циклони, які іноді навіть досягали сили тропічних ураганів. Їхній вплив поширювався практично до субтропіків де зазвичай переважає область високого тиску, утворюються антициклони. При взаємодії атлантичних циклонів та антициклонів утворювались великі градієнти тиску. Це призводило до утворення потужних південно-західних, західних потоків. Вони не лише захистили Європу від впливу Арктики, але й виносили на її територію тепле й вологе повітря. Ця волога лише зрідка потрапляла до України й ми бачили тумани, мряку, невеликий дощ або навіть сніг, який відразу танув. Проте частіше надходило тепле та сухе повітря з Азії й Африканського континенту – саме ці процеси й зумовили нетипово високі температури. Так, у грудні й січні у нас була температура повітря, яка характерна або для середини листопада, або для середини березня. А максимальна температура в грудні становила 15-18 градусів і більше. Найвищі температури спостерігались 19 грудня. Саме вони й були зумовлені отаким потужним виносом тепла з Атлантики. Цей процес дуже подібний до того, який можна було спостерігати в червні минулого року. Ми пам’ятаємо, що тоді у Франції температура повітря сягала 46 градусів тепла. Якщо цей процес влітку повториться, то велика ймовірність, що температура повітря у нас буде така ж як у Франції: 40 градусів тепла і вище. І ризик виникнення таких ситуацій зростає все більше й більше».
Експерт також пояснила як буде змінюватись погода найближчим часом: «Зараз є перший прогноз на весну, який дали світові кліматичні центри. Ймовірно, що весна цього року також буде теплою. Найвищі температури очікуються у західних областях України. Часом можуть бути й істотні зниження температури, але вони будуть короткочасними. За цим орієнтовним прогнозом, велика кількість опадів малоймовірна, а в південних регіонах можливий дефіцит опадів. Якщо дефіцит опадів, який спостерігався ще з літа, збережеться, то проблема з посухою загостриться. Та по факту, весна у нас вже зараз. У січні температура була такою, яка характерна для середини березня. Метеорологічна зима – це коли середня температура за добу нижче 0 градусів і триває п’ять днів і більше. Але цього року, наприклад, в Києві, такий період був тільки в листопаді і тривав лише вісім днів».
На думку вченої, така аномальна ситуація – це наслідок антропогенного впливу. Віра Балабух пояснює чи можливо уповільнити зміни клімату, яка найбільша біда від таких кліматичних змін для України, чи очікувати Україні кліматичних біженців і коли затопить Одесу, Маріуполь і Херсон.
За інформацією інформаційного агентства «Апостроф»