View message

Про Коніферетум Криворізького ботанічного саду (КБС) НАН України та рослини, що узвичаїлись як новорічні та різдвяні символи в різних країнах світу, журналістам програми «Зелена стратегія» телеканалу «Перший міський» (м. Кривий Ріг) розповіли молодший науковий співробітник відділу інтродукції та акліматизації КБС НАН України кандидат біологічних наук Юлія Юхименко та молодший науковий співробітник відділу оптимізації техногенних ландшафтів цієї ж академічної установи Ольга Зубровська.

«Наша колекція хвойних рослин – одна з найкращих в Україні, вона налічує близько 30 видів і понад 180 культиварів, які належать до 13 родів з 6 родів (соснові, кипарисові, тисові, таксодієві, кедрові, гінкгові), – говорить Юлія Юхименко. – Насіння ми отримували свого часу з різних інтродуційних центрів, у тому числі, з Донецького ботанічного саду НАН України та Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна. Найбільшу частину Коніферетуму становлять інтродуценти з Північної Америки – ялини, псевдоцуги, туї тощо. Найменше – далекосхідних (китайських і корейських) рослин, серед них – широкогілочник східний і туя східна. Зростають у нас, звісно, і європейські види, зокрема, сосна гірська, ялина звичайна та ялина південноєвропейська.

Морфологічно всі ці рослини дуже різні – від сланких чагарників до дерев першого класу висоти. До речі, найвищими у природі є північноамериканські хвойні – такі, як псевдоцуга (сягає 99 м у висоту) та метасеквоя (заввишки понад 100 м), найнижчими – десятисантиметрові сланкі культивари ялівця горизонтального та ялівця лускатого (через своє забарвлення останні отримали назви «blue carpet» («блакитний килим») і «green carpet» («зелений килим») відповідно).

Відрізняються хвойні, звичайно, не тільки за висотою, а й за довжиною, формою та структурою голочок. Наприклад, ялини мають кругову хвойність, а ялиці – горизонтальну (тобто всі голочки розташовуються в одній площині). У представників родини Кипарисові (туї західної, туї східної, туї складчастої, або ж гігантської, деяких видів ялівців) замість гострих голочок – луска.

Одна з найяскравіших представниць родини Соснові, яка теж зростає на території нашого Саду, – ялина колюча – північноамериканське за походженням дерево першого класу висоти (на батьківщині виростає заввишки 40 м і більше) з не характерним для хвойних рослин сизуватим забарвленням. Саме воно вирізняє її на тлі міських зелених насаджень і впродовж тривалого часу підтримує її популярність, зокрема, і як новорічного (або різдвяного дерева).

Водночас, для декорування інтер’єру до зимових свят українці дедалі більше використовують представників родини Соснові – головним чином ялину звичайну або європейську та сосну звичайну або кримську, а також ялиці».

«Альтернативою ялині та сосні серед хвойних дерев можуть слугувати також туї, модрини, ялівці, кипарисовики. Сьогодні шириться звичай прикрашати оселі горшковими культурами хвойних, у першу чергу, ялівців і кипарисовиків (наприклад, кипарисовика лимонного), – продовжує Ольга Зубровська. – Цікавий приклад заміни традиційним святковим деревам – зовні доволі подібна до ялини араукарія, котра зростає виключно в кімнатних умовах.

Новорічна обрядова символіка різних країн формувалася під впливом історичного досвіду, місцевих природно-кліматичних умов і національної культурної спадщини. Так, у Китаї та Японії символом Нового року є золотий мандарин (або кункват). На свято ця цитрусова рослина сама по собі має ошатний вигляд, оскільки вже прикрашена плодами – дрібними мандаринками. У тропічних країнах на Новий рік прикрашають пальму, в Центральній Америці – кавові кущі, вкриті стиглими червоними плодами. У Греції новорічним здавна вважають гранатове дерево – символ родючості, достатку, життєвого успіху. Його використовують або окремо, або у поєднанні з ялиною. Українці на Різдво ставили у хаті дідуха – сніп злакових рослин, найчастіше – пшениці, жита, проса (або складених разом, або поодинці). Його вважали символом не тільки добробуту і щастя, а й роду».