Нещодавно на сайті інформаційного агентства «Укрінформ» у рубриці «Технології» було опубліковано інтерв'ю генерального директора Національного наукового центру “Харківський фізико-технічний інститут” (ННЦ "ХФТІ"), члена Президії НАН України академіка Миколи Шульги.
У розмові з журналістами він розповів про славетну історію очолюваної ним установи, вагомі розробки та досягнення вчених Інституту, участь науковців у масштабних міжнародних проектах, гострі поточні проблеми, які стоять перед науковою сферою нашої держави, а також майбутні плани ХФТІ.
 Академік Микола Шульга. Фото: Укрінформ |
“Для науки головне у всі часи – прості чи складні – не розгубити своїх досягнень, а навпаки – примножити їх. Інакше немає руху вперед. Тому завдання науки – вміти постояти за себе, пред'явити суспільству ті досягнення, яких воно потребує”, - академік Микола Шульга.
Сьогодні ННЦ "ХФТІ" об'єднує п'ять профільних науково-дослідних інститутів і майже дві тисячі співробітників – від вчених першої ланки до лаборантів. Академік Микола Шульга зазначає: “Кожен з цих інститутів заслуговує, щоб його назвали, адже дослідження, які там проводяться, важливі для всієї країни. Тематика їхніх досліджень непроста для звичайного розуміння, тому обмежуся загальними даними: Інститут фізики твердого тіла, радіаційного матеріалознавства і технологій займається проблемами українських атомних електростанцій (АЕС), а в Україні на АЕС працює 15 енергоблоків, Інститут фізики плазми – проблемами термоядерної енергетики, включно з розробкою новітніх термоядерних реакторів. Далі, Інститут ядерної фізики і фізики високих енергій співпрацює з вченими Європейського центру ядерних досліджень ЦЕРН, бере участь у роботах на Великому адронному колайдері. Інститут теоретичної фізики імені Ахіезера – учня Льва Ландау – проводить теоретичні дослідження з багатьох фундаментальних напрямів фізичної науки. Нарешті, Інститут плазмової електроніки сьогодні розробляє нові методи прискорення частинок.
Додайте до цього науково-технічні комплекси, починаючи з того, де ми разом з американськими вченими створюємо Джерело нейтронів, що керується прискорювачем електронів – можливий прообраз безпечних ядерних енергетичних установок майбутнього. Тут можна буде отримувати медичні ізотопи для лікування онкохворих. Поряд працюють інші, менші за потужністю прискорювачі, на яких ми досліджуємо радіаційну стійкість матеріалів і знезаражуємо медичні вироби та матеріали. (…)
Або взяти наш науково-технічний комплекс під назвою "Ядерний паливний цикл". Для АЕС потрібно паливо – уран та його комбінації, це наша монополія, в Україні, крім нас, ніхто не вміє створювати такі комбінації...
В ХФТІ працює і такий унікальний комплекс: єдиний в Україні сертифікований центр обробки результатів експерименту століття на Великому адронному колайдері Європейського центру ядерних досліджень - ЦЕРН”.
Генеральний директор ННЦ “ХФТІ” також розповів, що розробки вчених Інституту використовуються у військовій та цивільній медицині. Наприклад, саме тут було створено спеціальний магнітний інструмент для вилучення уламків з тіл потерпілих, і це вже активно впроваджується при лікуванні військових, які отримали поранення в АТО/ООС, в тому числі у Харківському військовому госпіталі. Також розроблено унікальні стенти для кардіохірургії, які як стороннє тіло не лише не шкодять організму пацієнта, але з часом зникають безслідно, звільняючи місце для наступного стентування.
ХФТІ активно співпрацює з низкою міжнародних організацій та наукових центрів, таких як МАГАТЕ, ЦЕРН, Національна лабораторія імені Джефферсона та іншими.
За чотири останні роки вчені ННЦ "ХФТІ" відзначені трьома Державними преміями України в галузі науки і техніки, а загалом таких премій з 1991 року було 14.
 Зліва направо: член-кореспондент НАН України Анатолій Довбня, академік НАН України Іван Неклюдов, учений секретар ННЦ “ХФТІ” Олександр Волобуєв. Фото: Укрінформ |
На жаль, не зважаючи на беззаперечні здобутки та досягнення вчених, установа стикається і з низкою проблем, у першу чергу, пов’язаних із недофінансуванням. “Щодо конкретно фінансування ННЦ "ХФТІ", то у 2019 році ми отримали приблизно 250 млн грн. Цього дуже мало для нормальної роботи такого наукового центру. Сума на 2020-й рік – на 6% більше, тоді як витрати на зарплату потребують збільшення суми на 12%. Вихід з положення? Або звільняємо співробітників, або вводимо неповний робочий тиждень. Третього не дано. Звідси брак кадрів: молодь не хоче йти в наукову установу, де середня зарплата не перевищує 4 тис. грн, а середній вік співробітників – понад 60 років. Загальний рівень фінансування – разів у п'ять менше, ніж належить згідно із Законом про науку”, - зауважує Микола Шульга.
Попри всі труднощі ХФТІ продовжує роботу. У найближчих планах – створення Музею науки УФТІ, який облаштують на "старому майданчику" Інституту в центральній частині міста. Він буде відкритим для всіх, і для іноземних туристів також.