View message

Про життєвий шлях і професійні досягнення всесвітньо відомого вченого академіка Євгена Оскаровича Патона (1870–1953) розповідає відеосюжет програми «Ранок з Інтером» телеканалу «Інтер».

Академік Євген Патон

Довідка

Євген Оскарович Патон – видатний учений в галузі електрозварювання і мостобудування, засновник наукової школи. 1933 року заснував Інститут електрозварювання АН УРСР (нині – Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України) і до 1953 року був його директором. У 1936–1939 та 1952–1953 роках – член Президії НАН України, з 1945 до 1952 року – віцепрезидент Академії.

Є.О. Патон запопонував методи розрахунку раціональних конструктивних схем металевих прольотних будівель мостів. Спроєктував низку унікальних мостів (у тому числі перший в світі суцільнозварний міст через Дніпро у Києві) та керував їх будівництвом. Створив спосіб і технологію автоматичного зварювання під флюсом, застосування якої дало змогу під час Другої світової війни значно збільшити обсяги виробництва танків.

Євген Оскарович народився 1870 року в Ніцці (Франція). «Більшість Патонів були військовими, він єдиним серед представників своєї родини обрав фах науковця. Спочатку навчався у Дрездені, потім – у Санкт-Петербурзі, отримав дуже ґрунтовну освіту, вільно володів англійською, німецькою і французькою мовами. Працював інженером, який будує залізниці», – говорить керівник сектору генеалогічних та геральдичних досліджень відділу спеціальних галузей історичної науки та електронних інформаційних ресурсів Інституту історії України НАН України кандидат історичних наук Валерій Томазов.

До Києва Є.О. Патон уперше потрапив, проходячи військову службу, а на початку ХХ століття його запросили викладачем у Київський політехнічний інститут. «На той час Євген Оскарович уже отримав науковий ступінь, був професором. На запрошення він прибув у Київ, пройшов за конкурсом і почав викладати», – зауважує старший науковий співробітник відділу плазмово-шлакової металургії Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України кандидат технічних наук Олександр Корнієнко.

У буремні революційні часи вченому радили виїхати з Києва, щоб урятувати свою родину: молоду дружину та двох маленьких синів – Володимира і Бориса. Проте він відмовився й у 1922 року запропонував більшовикам, які встановили свою владу в українській столиці, відбудувати міст, підірваний поляками при відступі з Києва.

Відтоді під керівництвом Є.О. Патона було споруджено низку мостів. Ще перед Другою світовою війною він загорівся ідеєю звести через Дніпро суцільнозварний міст, усі шви якого було б виконано за допомогою революційної технології автоматичного зварювання під флюсом, якою ще не користувалися ніде у світі. Над цією та іншими проривними ідеями працювала лабораторія зварювання, створена при АН України у 1930-х роках. Але швидкому їх утіленню завадила війна, з початком якої Інститут електрозварювання АН УРСР, що виріс на базі лабораторії, евакуювали на Урал – у Нижній Тагіл, де Є.О. Патон разом із колегами долучився до робіт зі зміцнення броні знаменитого танка Т-34. «Інститут на чолі з Євгеном Оскаровичем Патоном розробив технологію автоматичного зварювання броньових сталей, завдяки якій швидкість зварювання корпусу танка зросла більш ніж удесятеро. Зварювати й випускати танки в такий спосіб потім почали ще багато заводів», – пояснює Олександр Корнієнко.

Академік Євген Патон із синами Володимиром і Борисом

По закінченні війни академік повернувся до Києва та до своєї давньої мрії про унікальній міст цілковито нової конструкції. «Цей міст був розрахований на 10 тис. автомобілів на добу, – продовжує Олександр Корнієнко, – але тоді такої кількості машин іще не було. Сьогодні ж по ньому щодня проїжджає вдесятеро більше».

На жаль, Євген Оскарович не дожив до урочистого відкриття свого найвідомішого дітища, яке у світі визнали однією з найвидатніших інженерних споруд ХХ століття. Але справа його життя досі приносить користь людям і уславлює ім’я геніального творця.